Мапа

Вид музей

Клас музей книги

Місце популяції
вул. Кафедральна, 1а
тел. (033) 272-45-88
розділ на сайті заповідника «Старий Луцьк»

Період
Щодня з 9.00 до 22.00.

Витрати
Вартість загального вхідного квитка для дітей 5.00 грн., для дорослих — 10.00 грн.

Еволюція
Луцький замок, збудований у XIV столітті, відомий ще як «Верхній замок» (на противагу Нижньому, майже зруйнованому) або «замок Любарта» (назву використовують з початку ХХ сттоліття). Століттями він був столичною резиденцією уряду і глави держави. Саме в цих старовинних мурах зараз знаходиться луцький Музей книги.

З XVI століття замок став адміністративно-політичним і судовим центром Волині. На його території відбувалися сейми волинської шляхти, громадські та земські суди. А якось у березні 1578 року послугами замкової судової канцелярії скористався Іван Федорович, який у той час був на службі в Костянтина Острозького.

Музей книги розташовано в невеликому ампірному будиночку з колонами — колишній повітовій скарбниці військового відомства, збудованій на місці садиби владики у 1807 році. Протягом ХІХ—ХХ століть у ньому розміщувались різні міські установи.

Після пожежі 1845 року, під час якої згоріли багато видатних споруд Луцька, обвуглені мури замку розтягали на будівельний матеріал. Однак давні міцні стіни не так просто піддавалися руйнації. Наприкінці ХІХ століття замок визнали історичною пам’яткою, яка потребує захисту.

А в 60—70-х роках минулого століття у замку відбулися ґрунтовні реставраційні роботи. Було укріплено вежі, відновлено інтер’єри і між’ярусні перекриття, втрачені елементи укріплень замінено новими відповідниками. 1985 року замок увійшов до складу державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».

Так музей виглядав до остаточного ремонту:

А так виглядає зараз:

Асортимент
В експозиції представлено книги XVII—XX століть. Гордістю музею є Службове Євангеліє, видане у Львові 1644 року, та двохтомний «Требник» митрополита Петра Могили, виданий 1646 року. Загалом у музеї демонструється продукція шести друкарень.

Крім того, тут можна побачити реконструйовані (і діючі) старовинні друкарські верстати, один із них XV століття.

Ще один верстат із вивіскою музею виставлено просто неба — щоб фактурно іржавіти під старовину.

Читання
Звісно, для цього можна позаглядати на сторінки експонатів (та лише крізь скляні вітрини). Значно цікавіше, оглянувши експозицію, прогулятися територією замку і уважніше придивитися до стін. А точніше, до окремих цеглинок — адже саме там відвідувачі Луцького замку залишали автографи. Зазвичай люди видряпували своє ім’я і дату відвідин замку: різними мовами, шрифтами, почерками і способами.

Величеньку підбірку цих настінних написів можна побачити на блозі «луцьк неформатний». Серед них навіть є напис, який залишила сестра Лесі Українки:
«1891 Ольга КОСАЧ».

Додаткові ритуали
Поверхом нижче музею — сувенірна крамничка, де можна придбати листівки, магніти, краєзнавчі видання про Луцький замок, глиняні дзвоники та різні дрібнички.

Перебуваючи в такому історичному місці, не втрачайте нагоди відвідати єдиний в Україні Музей дзвонів, оглянути експозицію «Бронь замкова», відтворені інтер’єри арсеналу, в’язниці та замкової сторожки. Або ж замовити окрему екскурсію підземним переходом, нічним замком чи історичною частиною міста.

Типовий відвідувач
Навряд чи хтось відвідує замок лише заради Музею книги. Тому в останній навідуються практично всі, хто приїхав оглянути цікавинки Луцька: туристи, історики, краєзнавці, школярі та студенти. Багато хто приходить сюди поблукати в пошуках нових ідей, адже Луцький замок вже століттями надихає творчих людей.

* В оформленні використано фрагмент ілюстрації О. Дишка (картон, авторська техніка, 1999 р.) з видання Троневич П. Луцький замок в історії України. — Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2007. — 200 с.

drakon4yk