10 березня у літературній кав’ярні «Кабінет» велася мистецька розмова, присвячена Тарасові Шевченку. «Читання поезії – це одна з можливостей переломити хліб із померлим», – такими словами розпочав цю символічну зустріч модератор літературних посиденьок Юрій Кучерявий. Присутні цінителі творчості Кобзаря бесідували на тему «Шевченко і богема».
Спровокував дискусію прокуратор «Бу-Ба-Бу» Віктор Неборак. «Такий атрибут як богемну львівську каву Шевченко оминає у своїй творчості, – пояснює поет. – Зате у його писаннях є ознаки традиційного для української нації алкогольного бунту. Звичайно, горілка і шинок не мають нічого спільного з високомистецькими діяннями».
«Шевченка запрошували на численні обіди не через богемність, а тому, що він умів забавити оточення. – висловилася львівська поетка Мар’яна Кіяновська. – До Тараса ставилися як до оповідача історій. Він спілкувався з богемою через тих людей, які були для нього важливими, а не тому, що душею належав до цього середовища».
Саме значення слова “богемність” – теж було предметом для роздумів. Зійшлись на тому, що це насамперед художницька сфера мистецтва. Є такий собі неписаний закон: якщо ти справжній художник, то ти обов’язково у богемі.
Також велася бесіда про вивчення Шевченка у школах. Колись багато чого було заборонено. Українська інтелігенція, особливо молодь, радо читали приховане, невідоме. Зараз, коли все дозволено, знання про Шевченка-поета обмежуються кількома віршами. А от про Шеченка-людину взагалі мало хто щось знає. «Шкільна програма рефлекторно відторгує від Кобзаря молоде покоління», – пояснив Віктор Неборак.
Дещо підсумував дискусію поет і драматург із Тисмениці Олег Лишега. Богема, на його думку, це гарні екзотичні квіти, які не задумуються про свої плоди. А те, що Шевченко інколи випивав, не має ніякого надрозумного пояснення. Все просто: вино – потреба для художника. Таким чином він поглиблює свої кольори. Але, як би там не було, література – це набагато сильніший наркотик, ніж алкоголь. І Шевченко від цієї пристрасті був безсумнівно залежний. Невиліковно залежний.
Ірина Павлюк,
спеціальний кореспондент зі Львова
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
лИшега!!! лИшега!!!
Що лИшега!!!, то факт.