Тривалий час темою багатьох видавничих дискусій були нові явища у книжковому житті країни та їх відповідність “стандартам”: під цим словом мали на увазі купу всього – від ISOшних міжнародних норм до здорового глузду. І зазвичай конструктивний висновок був один і той же (“От лихо, нема станартів!”, “Нам потрібен стандарт!”).
Але нещодавно Книжкова палата України нарешті закінчила роботу над видавничим стандартом, що покликаний врегулювати усі спірні моменти електронного книговидання. Спираючись на міжнародний та досвід найближчих сусідів (з Росії), а також, враховуючи пропозиції українських видавництв та інших причетних до створення електронних книг організацій, відділ стандартизації усе ж завершив роботу над проектом.
Станом на сьогодні, “електронний” стандарт уже переданий на розгляд до Інституту стандартизації. Далі ж справа лише за Держспоживстандартом, який має остаточно вирішити його долю.
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
|
Так а в чому суть стандарту? Основі тези? 🙂
Суть стандарту – у великій таємниці. Як ми не просили Книжкову палату, аби хоч краєчком ока на нього поглянути, ні.
Але як тільки це стане можливе, ми обовязково про це напишемо.