Майстер-клас

Частиною освітнього кластера цьогорічного «Форуму видавців» стала зустріч із кандидатами біологічних наук Вікторією Кравченко та Віктором Комаренком. Вони розказали про взаємодію навчання із людським мозком, а також про маленькі хитрощі, здатні посилити концентрацію та ефективність. «Читомо» ділиться теорією і практикою.

1983 року Леслі Гарт у своїй книжці «Мозок і навчання людини» (Human Brain and Human Learning) вперше публічно озвучила тезу: який сенс вчитися, якщо не знати, як працює мозок, що, власне, й забезпечує процес навчання? Це все одно що виготовляти рукавички без уявлення про будову і функціонування руки.

Концепція мозку, орієнтованого на навчання, містить величезну кількість компонентів, але її основна ідея така: навчання – це природна потреба мозку. Чому так трапилось? Виявляється, у дикій природі – а ми звідти вийшли свого часу, – ті тварини, які краще знають і вивчили своє середовище, краще розрізняють безпеку і небезпеку. А отже – краще виживають. Ця потреба є у всіх тварин, але, враховуючи ще й нашу специфічну соціальну природу, в людині вона набула надбіологічного значення.

.
«Зв’язки вирішують все»

Нині, виходячи з сучасних методів та уявлень, ми можемо чітко візуалізувати собі мозок. Ми знаємо, що нейрони формують ціле мереживо зв’язків, волокон, яке, здається, хаотичне, і в якому дуже легко заплутатися.

Людський мозок налічує близько 90 мільярдів нейронів. Щоб порахувати нейронні зв’язки — синапси, ці мільярди треба множити ще на сотні тисяч, бо один нейрон утворює контакти з безліччю інших нейронів. Нова інформація записується у нових контактах, і це означає, що навчання фізично змінює наш мозок.

Читайте також: Дислексія, або коли мозок «не влаштований» читати

Як передається інформація від нейрона А до нейрона Б? Уявіть собі дядька, який перестрибує прірву між скелями. Синапс – це місце, де один нейрон контактує з іншим, і вони передають одне одному інформацію, яка нібито перестрибує через щілинку; відростки нейронів проростають одне до одного й утворюють нові контакти. Здатність нейронів створювати нові зв’язки називається нейропластичність.

Нейромедіатор —  хімічна речовина, задача якої —  перестрибувати з одного нейрона на інший і передавати інформацію далі нейронною мережею. Для нейронів, які лише час від часу між собою взаємодіють, електрична активність буде досить посередньою. Але якщо ті ж самі нейрони взаємодіятимуть регулярно, що й відбувається під час навчання (коли ми вивчаємо матеріал, ми повторюємо його не один, а кілька разів, звертаємось до нього, використовуємо), цей контакт між ними теж розвиватиметься. Що більше ви залучаєте одні й ті самі нейрони, то сильніші стають між ними контакти, ефективніше передавання інформації між ними.

.
«Use it or lose it»

У дітей віком від двох до п’яти років кількість нейронних контактів найбільша. Але згодом їх кількість починає скорочуватися, і це абсолютно нормальний процес.

Річ у тім, що наш мозок дуже прожерливий. Підтримувати існування всіх набутих контактів – неефективно, особливо якщо ці контакти не використовуються. Ми залишаємо тільки ті гілки, які будуть давати плоди; неефективні або шкідливі для дерева – зрізаємо; так само чинить і мозок. Утім під час навчання процес втрачання старих синапсів можна компенсувати утворенням нових.

.
«Нервові клітини не відновлюються»

Забудьте. Нові нейрони утворюються; вони утворюються в кількох спеціальних зонах головного мозку, і серед них — зона, яка називається гіпокамп, або «морський коник». Ця ділянка відіграє одну з ключових ролей у когнітивних функціях. Саме завдяки гіпокампу ми здатні запам’ятовувати інформацію, бо він впливає на формування довготривалої пам’яті.

Знаючи це, а ще ту тезу, що мозок хоче вчитися і має певні потреби, задовольнивши які, ми зробимо навчання ефективнішим, можна впливати на процес нейрогенезу — формування нових нейронів.
.

Що впливає на нейрогенез?

• Зниження калорійності раціону.
  .
• Навчання – створення нових синапсів.
  .
• Фізичні вправи.
  .
• Секс.
  .
• Режим згідно з хронотипом — правильне комбінування навчання й відпочинку.
  .
• Деякі продукти: лосось (будь-яка жирна риба), волоські горіхи та броколі.
  .
• Сон (це для лінивих).
  .

.
«Кити» навчання»

1. Рівень активації мозку

Це стан кори головного мозку, до якої надходять імпульси-збудники з сітчастого утвору (структури в стовбурі мозку). Що більше чуттєвих сигналів — то вищий рівень активації. Наше життя балансує між фазами глибокого сну і гіперзбудження, а для ефективного навчання потрібен помірний рівень активації. Щоб його збільшити, можна:

• увімкнути ритмічну музику. Мозок засвоює ритм і збільшує частоту генерації імпульсів.
  .
• використовувати кольори. Тепліші, яскравіші (червоний, жовтий, помаранчевий) — підвищують рівень активації, холодніші й темніші (зелений, синій) його знижують.
  .
• зробити зарядку.
  .
  
• обрати винагороду. Та сама морква, яка діє на всіх людей. Коли ми обіцяємо собі, наприклад, «ще трохи почитаю, і вип’ю кави» — це працює.
  .
• зробити дихальні вправи. Щоб збільшити рівень активації, ми маємо дихати часто і глибоко; щоб зменшити — рідко і глибоко.
  .
• пити зелений чай. Кофеїн активує увагу, теїн знижує рівень тривожності й збалансовує потужну дію кофеїну.
  .

Читайте також: «Вилетіло з голови» – як несподіванки здатні витісняти думки

2. Увага

Мимовільна увага зашита в базових структурах мозку і провокована будь-яким новим стимулом в оточенні. Все, що може звернути на себе мимовільну увагу, відволікає від стану ефективного навчання — довільної уваги.

Довільна увага — прохана пані. Вона потребує великої кількості енергії мозку, і її може викликати мотивація. Але цикли довільної уваги невеликі: звичайно доросла людина здатна перебувати в стані довільної уваги близько двадцяти хвилин. Потім продуктивність невідворотно знижується. Тривалість довільної уваги змінюється залежно до тривалості світлового дня і пори року: влітку вона утримується довше, ввечері й узимку — коротше.

.

Як посилити довільну увагу?

• Пишіть списки. Купити молока, сплатити за квитанцією — всі дріб’язкові справи, що ми їх утримуємо в голові у фоновому режимі, конкурують за нашу увагу.
  .
• Ставте таймери й блокуйте всі мобільні застосунки. Двадцять хвилин — робота, п’ять — перерва. Не намагайтеся навіть одним оком глянути, від кого ж це прийшов новий імейл, бо рівень уваги автоматично знизиться.
  .
• Привчіть себе читати один лонгрід на день і конспектувати його своїми словами.
  .
• Вивчайте нецікаве. Дорогою на роботу намагайтеся вникнути в саму суть тролейбусного компостера
  .
• Активно слухайте. Купа бонусів: ви тренуєте увагу, бо слухаєте про, ймовірно, нецікаві вам речі; ви дізнаєтеся щось нове; ви викликаєте до себе безмежну симпатію співрозмовника.
  .
• Фрагментуйте. Розбивайте одну велику справу на багато маленьких.
  .

.

..
Зображення: lifehacker.com, vecteezy.com