Читомо > Казкарка > Автори та ілюстратори > Ульф Старк: «Тримайте зв’язок зі своєю внутрішньою дитиною»

Автори та ілюстратори

Ульф Старк: «Тримайте зв’язок зі своєю внутрішньою дитиною»

25.04.2016 0 Автор:

Почесним гостем дитячої програми «Книжкового Арсеналу» 2016 року став знаменитий шведський письменник Ульф Старк. «Казкарка» публікує повну розмову із гостем під час презентації його книжок у межах книжкового фестивалю

arsenal_stark_11

Мар’яна Савка:  Для нас величезна честь починати програму Книжкового Арсеналу і «Видавництва Старого Лева» із такого зіркового гостя – Ульфа Старка, людини, яку знає ціла Європа і загалом цілий світ. І тепер уже знають і в Україні, і дуже люблять. Найперше люблять діти, адже Ульф Старк – це письменник, котрий навчився говорити тією мовою, яку діти розуміють і якою вони говорять самі. По-друге, Ульфа Старка люблять ті дорослі, котрі ще не цілком стали дорослими, і всередині себе мають оцю дитину. Сьогодні ми будемо говорити з Ульфом Старком, з чудовою перекладачкою Галиною Кирпою, з дружиною Ульфа Старка Яніною (Орлов – Ред.), з Катериною Міхаліциною і з вами так само про те, що хвилює нас в Україні і про дитячу літературу. Дорогий Ульфе, дуже раді вас вітати! Ви знаєте, бачити вас сьогодні – це не просто честь, а дитяча радість. Поділіться першим враженням: що ви подумали, коли увійшли в цю величезну залу, на цю виставку, яка відразу вас захопила у справжній вир.

Ульф Старк: Найперше мене вразила величезна кількість книжок. І це було трохи депресивне враження знати, що не всі ці книжки належать мені.

Мар’яна Савка: Поруч зі мною людина, котра відкрила вас Україні. І я хочу запитати, як це сталося, як відбувся цей шлях Галини Кирпи до Ульфа Старка?

Галина Кирпа: Ви не уявляєте, як я хвилююся. Я хвилююся тому, що ця книжка – «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» – у моїх руках з 1995 року. Мені її подарувала Гелен Сіґеланд (директорка Премії ім. Астрід Ліндґрен – Ред.) – вона завжди дуже опікувалася тим, щоб я добирала щось дуже-дуже гарне (для перекладу – Ред.). Цю книжку я переклала 1997 року. Я переклала, видавництв іще не було, «Видавництва Старого Лева» ще не було.

Я пішла до людини, якій дуже довіряла в усьому, особливо в літературі – до Євгена Сверстюка. Він видавав газету «Наша віра», не релігійного плану. Вона мала свою позицію, свої принципи, дуже смілива газета. У ній була і є дитяча сторінка, «Стежинка», і вперше надрукований уривок з «Юганни» був тут. Це був найбільший тираж Ульфа Старка в Україні й до сьогодні – 53 тисячі. Така була перша презентація Ульфа Старка.

Тоді пан Євген сказав: «Бажаю вам успіху, шукайте видавництва…» Він весь час цікавився, чи знайшла. І от уже 2008 року одне київське видавництво навіть підписало угоду на видання «Юганни». Зі Швеції правовласник поцікавилася, чому видавці мовчать, щоб я довідалася. І мені не дуже ґречно відповіли: «У нас на нього немає грошей! Ми будемо дуже раді, якщо хтось його видасть». Відтоді я вже «Юганни» не чіпала.

Галина Кирпа, Яніна Орлов, Мар’яна Савка, Ульф Старк, Катерина Міхаліцина. Фото: Видавництво Старого Лева

Галина Кирпа, Яніна Орлов, Мар’яна Савка, Ульф Старк, Катерина Міхаліцина. Фото: Видавництво Старого Лева

Але 2009 року я, переклавши десять сторінок, запропонувала Володимиру Брискіну, це видавництво «Теза», іншу книжку. Йому сподобалося, і там з’явилася повість «Мій друг Персі, Бофало Біл і я». Я не знаю, як би було далі, якби не з’явилося «Видавництво Старого Лева». Це вже вони самі поцікавилися, чи знаю я таку книжку «Диваки і зануди», Катя мені написала (Катерина Міхаліцина – Ред.). Я відповіла, що так, звичайно, знаю. І маю ще дві перекладені книжки – «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» та «Моя сестра – ангел». І надіслала їм. І вже чекала, що знов скажуть, як у «Маленькому принці»: на підвіконні герань, на даху голуби, але скільки ж він коштує? Боязнь моя була даремною, вони не думали, скільки це коштує, вони думали про голуби на дашку і квіти на підвіконнях. І я дуже вдячна їм.

Коли ця книжка вийшла, зовсім недавно, свіжесенька зовсім, я просто розплакалася. Я так зраділа, наче вони видали цю книжку мені.

Я також забула сказати про одне оповідання. Журнал Спілки письменників «Київ» попросив мене подати когось зі Швеції, і я вибрала «Не пишіть дурниць» із книжки оповідань Mitt liv som Ulf. Також, щойно з’явилося повідомлення, що Ульф Старк їде в Україну, як мені дзвонять київські видавці й запитують, чи є щось невелике від Ульфа Старка, аби видати до його приїзду. Я кажу: «Є! “Золоте серце!”» Але, звичайно, мабуть, нічого з тим не вийшло. Ще хочу сказати, що Ульф Старк не тільки так чудово пише – його проза якась вистояна, справжня, зворушлива – він і сам ілюструє. Ульф Старк проілюстрував дві книжки. Дуже дякую!

Мар’яна Савка: Дуже дякую, пані Галино! Книжка, яка перед вами, називається «Диваки і зануди». Коли ми загалом думаємо про себе, нас цікавить, хто ж ми такі: ми диваки чи ми зануди? Я теж про це думала і дійшла висновку, що дуже часто ми є занудами, але нам у цьому дуже складно зізнатися, і ми переважно кажемо, що ми диваки. Я хочу насамперед спитати пані Яніну. Як ви гадаєте, сам Ульф Старк більше до кого належить: до диваків чи до зануд?

Яніна: Добрий день! Довести, що Ульф Старк не належить до зануд, досить легко, бо якби він був занудою, я була б мегерою. Ульф з тих людей, з якими дуже легко живеться.

Мар’яна Савка, Ульф Старк, Катерина Міхаліцина. Фото: Видавництво Старого Лева

Мар’яна Савка, Ульф Старк, Катерина Міхаліцина. Фото: Видавництво Старого Лева

Мар’яна Савка: Ульфе, як вигадаєте, для дитячого письменника важливо бути диваком?

Ульф Старк: Насправді бути трошки божевільним легше дорослому письменнику. Адже всі божевільні вибрики працюють на промоцію книжки.

А от від дитячого автора зазвичай сподіваються, що він має бути дуже приємною особою, любити корів, собак, людей, дітей і пити лимонад.
Мар’яна Савка: Але інколи це оманливе враження, чи не так? (сміється)

Ульф Старк: Я просто прикидаюся.

(сміх)

Мар’яна Савка: Чи не відчуваєте ви як дитячий автор певної відповідальності, нав’язаної суспільством, за те, що ви пишете для дітей і, відповідно, закладаєте в свої книжки і виховні моменти, і морально-етичні цінності?

Ульф Старк: Це гарне питання! Досить часто ми стикаємося з уявленням про літературу як інструмент, що навчає, як поводитися, що думати, навчає моральності. Та я думаю, що діти не слухають, якщо ви забагато повчаєте. Я не слухаю, коли люди намагаються повчати мене. І ніколи не слухав. Мій батько намагався, але отримував зворотній результат.

Ульф Старк з газетою 1997 р., де був вперше надрукований уривок його твору українською мовою. Газета мала тираж 53 тис. Фото: ВСЛ

Ульф Старк з газетою 1997 р., де був вперше надрукований уривок його твору українською мовою. Газета мала тираж 53 тис. Фото: ВСЛ

Мар’яна Савка: Як ви тримаєте зв’язок з дітьми й отримуєте той досвід, який потрібний для написання книжки?

Ульф Старк: Я маю свій невеликий метод, за допомогою якого підтримую зв’язок зі своєю «внутрішньою дитиною», це щось на зразок самогіпнозу, можна сказати.

Я уявляю, що я семирічний хлопчик, що я знову бачу будинок таким, яким він був.  Уявляю, як я відчиняю двері, проходжу до татового пальта, засовую руки в кишені, знаходжу монетки, брязкаю ними, підіймаюся сходами. Мама на кухні, і я чую аромати їжі, яку вона готує, і нарешті я йду до ванної, підводжуся навшпиньки, щоб побачити у дзеркалі своє обличчя таким, яким воно було в сім років.

Гадаю, робити таку річ варто і вчителям, і батькам.

Мар’яна Савка: Напевно, це дуже гарний рецепт для всіх дитячих письменників. До речі, у Швеції дуже багато дитячих письменників. Це дивовижна література. Я читала в одному з матеріалів, що дитячих книжок у Швеції виходить близько двох тисяч на рік, це дуже багато. Чи ви відчуваєте конкуренцію із своїми колегами, пресинг, що ти в цій обоймі і мусиш бути першим?

Ульф Старк: Насправді, я не відчуваю жодного тиску. Є багато авторів, які такий тиск відчувають, тож, гадаю, я можу не хвилюватися і займатися літературою. Література – річ повільна. Ви читаєте повільно, повільно реагуєте, вона потребує часу.

duvaku_i_zanydu_0_0

Мар’яна Савка: Чи ділитеся ви своєю майстерністю з іншими?

Ульф Старк: Я не читаю лекцій молодим авторам, і взагалі не надто люблю мати з ними справу, бо це нова конкуренція. І також не кожен хороший письменник може бути хорошим вчителем.

Мар’яна Савка: Але якби вас хтось попросив приватно сказати кілька речей, які повинен знати молодий письменник?

Ульф Старк: Авторів дуже багато, і вони різні. Ви не повинні писати, уподібнюючись комусь. Я маю на увазі, читач обиратиме серед багатьох голосів.

Тож залишайтеся вірними собі, не зраджуйте своєму голосу. Це, напевно, найкраща порада.
Також добре загалом мати дитину, аби бачити, що ти робиш. Це найкраще, що можна зробити, якщо ви збираєтеся писати для дітей – завести свою власну дитину.

chy_vmiesh_ty_svystaty_johanno_0

Мар’яна Савка: Я маю запитання до пані Яніни. Якщо зазирнути на письменницьку кухню, який Ульф у роботі?

Ульф Старк: Не кажи нічого!

Яніна: Ви почуєте правду і нічого крім правди! Ми живемо в будинку. Я працюю перекладачем з фінської та російської на шведську. Мій кабінет в одному кінці будинку, Ульфа – в іншому. Ми зустрічаємося під час ланчу й обговорюємо написане й зроблене. Я не боюся заходити до його кімнати, а він – до моєї, бо ми завжди читаємо одне одному вголос. Ми також маємо собаку, і собака – наш головний слухач. І ми також коментуємо тексти одне одному.

Ульф Старк: Тобто порада письменникам – мати не тільки дитину, але й добру дружину і собаку.

(Сміх)

Мар’яна Савка: У пані Галини схожа історія. Адже ви з Дмитром Семеновичем (Чередниченком – Ред.) так само живете й працюєте разом.

Галина Кирпа: Так, мій чоловік – письменник і перекладач з литовської. І в нашому двокімнатному помешканні не можна так далеко розійтися, як у вас, і ми частіше, мабуть, обговорюємо, хто що пише. Я маю ще запитання до Ульфа: я знаю про симпатію Астрід Ліндґрен до вашої творчості, вона навіть сином вас називала. А тепер читаю в рецензентів, що Ульф Старк – це «Астрід Ліндґрен нинішнього часу». Що ви про це скажете?

Ульф Старк: Я дуже захоплююся творчістю Астрід Ліндґрен, але я не перебираю на себе її шати (бо, зрештою, це жіночі шати).

(сміх)

Гадаю, Астрід була справді Постаттю. Я не досяг такого рівня, але я пишу так добре, як можу, і Астрід, гадаю, теж так робила.

Мар’яна Савка: Поки що «Видавництво Старого Лева» не має книжок Астрід Ліндґрен. Це моя улюблена письменниця з дитинства. Дуже сподіваємося, що колись це станеться. Але наше видаництво має книжки іншої чудової письменниці, щоправда, з Фінляндії, – Туве Янссон. І пані Яніна якраз родом з Фінляндії, де народилися мумі-тролі. І я б хотіла запитати вас обох, і Ульфа, і Яніну, в яких літературах вам приємно перебувати? Що ви любите читати для себе?

Яніна: Я люблю читати практично все. Хоча, напевно, не все. Я не люблю читати детективів. Не люблю насильство. І не люблю, коли насильство стає комерційним продуктом. Тож мені це нецікаво. Але я люблю читати… мумі-тролів, звісно. Я люблю читати книжки, які розширюють світ. Люблю книжки, які дають мені відчуття, що я ніби щойно народилася на світ, що я бачу речі, яких не бачила раніше, що я відчуваю щось нове й незнайоме. І, звичайно, художній рівень має бути високим. Має бути певна емоційна й інтелектуальна пожива.

Ульф Старк: Я люблю читати ХОРОШІ книжки.

(сміх)

Ульф Старк: Це насправді питання. Наприклад, я сам намагаюся писати хороші книжки, це для мене важливо. Але настає такий момент, коли стає трохи соромно. Ти прочитав книжку, вона тобі дуже сподобалася, ти порекомендував її комусь, а тобі відповідають: мені книжка не сподобалася. Але це добре, бо кожна книжка для кожної людини читається по-своєму.

Фото: ВСЛ

Фото: ВСЛ

Мар’яна Савка: Кілька добрих книжок у мене зараз в руках. «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» та «Диваки і зануди». І власне, трохи про ці книжки. В Ульфа Старка слава письменника, котрий пише для дітей на складні й дорослі теми, підіймає ті теми, про які загалом складно говорити з дитиною, незручно, боляче… Ульф Старк знаходить ту мову і ті способи, які є найбільш природними. Я хочу запитати про наступне. Зараз у нашій країні досить складний час. Наші діти отримали досить травматичний досвід. Як на ваш погляд, чи потрібна зараз така література, яка б говорила про цей період,  і як можна говорити про досвід війни, про насильство, яке поруч із ними, про те, що дорослі не завжди можуть захистити?

Ульф Старк: Я гадаю, українські автори краще знають відповідь на це запитання. Ми маємо трохи дотичну проблему у Швеції, куди багато мігрантів прибувають із Сирії, з територій, охоплених війною. Діти приїздять часто самі, без батьків. Одна з моїх останніх книжок, яка називається «Сестра з моря», присвячена темі дітей, які перебиралися до Швеції з Фінляндії, коли там тривала війна. Часова відстань дає змогу краще осмислити такі події в книжці.

Мар’яна Савка: А як вам здається, чи змінюються діти покоління від покоління? І що саме змінюється в психології дітей?

Ульф Старк: Я не знаю, насправді. Суспільство змінюється, батьки стають іншими, бабусі-дідусі стають іншими, і діти стають іншими. Але всі ці культурні відмінності зумовлені доволі об’єктивними речами, так само, як відмінності між Швецією й Україною, наприклад. Але як і кілька поколінь тому, зараз можна вільно читати Астрід Ліндґрен, можна читати пригоди Вінні Пуха і можна писати, враховуючи своїх попередників, так, що ти достукаєшся до серця будь-якої дитини попри всі зміни і відмінності.

Цю книжку («Диваки і зануди» – Ред.) я написав тридцять років тому, але ви перекладаєте її, вона продається в книгарнях. Її ставили в Москві як п’єсу, і на неї дуже жваво реагували. Бо тема сексуальності, наприклад, завжди буде актуальною і потребуватиме обговорення.

Мар’яна Савка: Я підозрюю, що деякі батьки-моралісти будуть мати певні упередження щодо якихось моментів у цій книжці. Відчутно, що ця книжка писалася не тепер – там немає ґаджетів ­– але там є те, що є в будь-якому поколінні. Там є стосунки. У книжках Ульфа Старка більше не зовнішнього, атракції, руху, а руху внутрішнього, емоцій, насиченості, глибини. Наша зустріч підходить до завершення. Я хочу подякувати панові Ульфові, пані Яніні, пані Галині за те, що ви сьогодні разом з нами, що ви збагачуєте літературу для дітей, зокрема в Україні. Сьогодні є вже багато дітей, для яких Ульф Старк став улюбленим письменником, так само як Астрід Ліндґрен чи Туве Янссон. І ми дуже сподіваємося, що незабаром зусиллями цього прекрасного колективу в Україні з’являться нові книжки Ульфа Старка.

Ульф Старк: Я дякую пані Галині, яка перетворює мою гиденьку шведську на прекрасну українську, дуже вдячний видавцеві й усім слухачам!

Над матеріалом працювали Олександра Кочубей, Валентина Вздульська

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe