Місця

Спостерігаючи за діями нової української влади, можна припустити, що якщо нам і вдасться повернути Крим, то це станеться зовсім нешвидко. Окрім туристичних об’єктів, які кримська влада пообіцяла найближчим часом націоналізувати, Україна може втратити і культурні об’єкти: заповідники, пам’ятники, музеї. Читомо зробило добірку семи кримських літературних музеїв, до яких, цілком ймовірно, Україна скоро матиме доступ лише за візами.

Музей Лесі Українки в Ялті

Музей Лесі Українки в Ялті – один із чотирьох українських музеїв, присвячених поетесі. У Криму Косачівна провела три роки: вперше сюди приїхала дев’ятнадцятирічною, востаннє – зі своїм чоловіком Климентом Квіткою. Тут було багато пережито й написано безліч творів, найвідоміші з яких – «Кримські спогади», «Кримські відгуки», «Над морем», «Кассандра».

Ініціативна група зі створення музею Лесі Українки в Ялті виникла напередодні 100-літнього ювілею письменниці. Членом групи був, зокрема, колишній учень поетеси, науковець-винороб Микола Охріменко. Тоді встановили пам’ятник Лесі Українці і меморіальну дошку на будинку, де 1897 року вона проживала.

Проте лише до 120-річчя від Дня народження письменниці у приміщенні відкрили експозицію «Леся Українка і Крим», а 1993 надали їй статус музею.

Серед експонатів – багато меморіальних речей, як-от мереживний комірець плаття сестри Ольги, фрагмент намиста Лесі, чайник і масельничка, що належали сім’ї Косач. А також фонограф – саме той, за допомогою якого Леся Українка записувала в Ялті українські думи (які, до речі, потім вдалося відновити). Є просто типові речі того часу, коли жила поетеса. Наприклад, старовинні фотоапарат, фортепіано, а ще колекція бандур і вишивок.

До слова, на базі музею свого часу сформувалася перша українська школа в місті, музейні приміщення стали додатковими аудиторіями для студентів Кримського державного гуманітарного інституту, тут збираються активісти товариства «Просвіта», Союзу українок, «Кримської куті» (клубу української творчої інтелігенції Ялти), заснований народний аматорський ексклюзив-театр «Сім Муз» (який, до речі, ставить п’єси Косачівни). При музеї діє українознавча бібліотека.

Музей Пушкіна в Гурзуфі

(Ялтинський р-н, смт. Гурзуф, вул. Набережна, 3)

Якщо у кожному кримському місті є пам’ятник Пушкіну, то у Гурзуфі є і музей, і старий Пушкінський парк, дерево платан Пушкіна, пушкінський кипарис, Пушкінська скеля і навіть Пушкінська печера. Зрозуміло, що Алєксандра Сєргєєвіча тут люблять.

Що ж до самого Кримського республіканського музею Пушкіна, то він розташований на території санаторію «Пушкіно». Будинок, в якому розміщений музей — двоповерховий кам’яний особняк, побудований генерал-губернатором Новоросії, герцогом Арманом Рішельє. Господар рідко бував в маєтку, більшу частину часу в ньому відпочивали його друзі і знайомі, серед них і Пушкін. Тут він працював над поемою «Кавказький бранець», написав декілька ліричних віршів. Тут в нього виник задум поеми «Бахчисарайський фонтан» і роману «Євгеній Онєгін».

Вперше музей відкрили 1936 року, за ініціативою вченого-пушкініста Бориса Томашевського. Щоправда, довоєнний музей проіснував всього три роки. Під час радянсько-німецької війни його закрили, експонати були евакуйовані і вивезені в невідомому напрямку. Відновив свою роботу музей лише у 1989 році.

Основна експозиція присвячена перебуванню Пушкіна в Криму, творчості письменника, а також історії Південного Берега на початку XIX століття. У ній представлені рідкісні портрети, гравюри та літографії видів Криму, предмети побуту пушкінської епохи. Діють виставка «Пушкін і Крим», меморіальний кабінет Бориса Томашевського, а також експозиція, присвячена історії курорту Гурзуф.

Будинок-музей Чехова в Ялті й Гурзуфі

Біла дача  

У Криму є аж три дачі Чехова — Біла дача, дача «Омюр» (Ялта) і дача в Гурзуфі. 

«Біла дача» в Ялті — найбільше музейне сховище: тут зосереджено більше 16 600 предметів основного фонду та 7300 одиниць науково-допоміжних матеріалів. Тут є особисті речі письменника, листи, бібліотека, автографи. До слова, на сайті музею можна здійснити віртуальну екскурсію.

В Ялті Чехов провів останні роки свого життя. Сюди він вирішив переїхати з Москви за станом здоров’я. Наприкінці 1898 року письменник купив тут ділянку землі, на якій посадив сад і побудував будинок. Наступного року переїхав у Ялту разом зі сестрою Марією і матір’ю. Саме сестрі Антон Чехов заповів у довічне володіння ялтинську дачу, гроші й дохід від посмертних публікацій його драматичних творів. Будинок письменника в Ялті був відкритий для відвідування в перший же рік після його смерті. Марія Чехова взимку жила в Москві, працюючи над матеріалами архіву брата, а літо, щоб зберегти обстановку й простежити за ремонтом, проводила в ялтинському будинку. Марії вдалося зберегти в недоторканності всю обстановку братових кімнат, а також найцінніший літературний архів.

На першому поверсі дачі «Омюр» представлена експозиція — «Зустрічі Чехова», адже саме в цьому шикарному особняку письменник зустрічався із Максімом Горьким, Львом Толстим, Максиміліаном Волошиним.

Дача «Омюр»

Окрім того, у Криму є ще дача Чехова, розташована в Гурзуфі, поблизу вже згаданої Пушкінської скелі. Її Чехов купив, коли почав зустрічатися зі своєю майбутньою дружиною Ольгою Кніппер — актрисою Московського театру. Не дивно, що їй відведена окрема експозиція у музеї. А ще – тут знайдете багато прижиттєвих світлин і портретів письменника.

Дача Чехова у Гурзуфі

Музейний комплекс Чехова є в Україні пам’ятником національного значення, відреставрований після війни і відновив свою роботу 1950 року. Щороку тут проводились відомі «Чехівські читання».

Музей сестер Цвєтаєвих у Феодосії

Музей Маріни та Анастасії Цвєтаєвих розміщений у меморіальній будівлі, де в 1913-1914 роках зупинялася Анастасія. У Феодосію сестри Цвєтаєви приїжджали неодноразово на короткий час. 1913 року, поховавши батька, вони вирішують залишити Москву і провести зиму в Феодосії. Маріна з чоловіком і донькою орендували квартиру на вул. Анненській (нині вул. Шмідта, 14), а Анастасія з чоловіком і сином оселилися на вул. Бульварній (нині вул. В. Коробкова, 13, де й засновано музей).

1999 року на обох будівлях були встановлені меморіальні дошки. 2001 року музей був офіційно зареєстрований як відділ заповідника «Кіммерія Максиміліана Волошина». Оскільки те приміщення, де знімала квартиру Анастасія Цвєтаєва, отримати під розміщення музею не вдалося, він розташований у сусідньому під’їзді. Тут зібрана фондова колекція матеріалів (друковані видання, предмети мистецтва, меморіальні речі, велика колекція іконографії, аудіо- і відеоматеріали, автографи тощо). Відкриття музею відбулося у 2009 році, щороку тут проводяться Цвєтаївські фестивалі. Подивитися на окремі експонати можна на сайті музею.

Будинок-музей Волошина в Коктебелі

Коктебель відомий не тільки джазовим фестивалем, але й знаменитим земляком — поетом і художником Максиміліаном Волошиним, на честь якого тут відкритий будинок-музей. Колекція музею нараховує біля 55 тисяч експонатів. Будинок будував сам Волошиним разом із матір’ю. Ще за життя поета, в приміщенні був влаштований безкоштовний Будинок відпочинку для письменників, художників і науковців. Гостями цього будинку були: Максім Горький, Маріна Цвєтаєва, Осіп Мандельштам, Міхаїл Булгаков та інші.

До 1976 року у будинку проживала його вдова — Марія Волошина. Вона зберегла меморіальну обстановку кімнат, бібліотеку, архів. У 2001 році, на базі музею, з метою зберегти унікальні історико-культурні ландшафти, був створений Коктебельський еколого-історико-культурний заповідник «Кіммерія Максиміліана Волошина».

У першому залі будинку-музею розміщена літературно-історична експозиція, а на другому поверсі розташована майстерня. Після ремонту обстановка цієї кімнати не змінилася. Всі речі зайняли свої місця, як і за життя Волошина. Письмовий стіл, мольберт, полиці з книгами, стелажі для робочих інструментів, фарби і пензлики.

Музейники проводять і «Волошинські читання», і Міжнародний симпозіум «Волошинський вересень», і Художній пленер «Коктебель», і вручення Міжнародної Волошинської Премії, а також молодіжні семінари.

Будинок-музей Паустовського у Старому Криму

Доля, особисте життя і творчість російського письменника, (який, до речі, по батьківській лінії, був прямим нащадком гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного) Костянтина Паустовського була тісно пов’язана з Кримом. Він був частим гостем Марії Волошиної в коктебельському будинку Волошина. Кримські мотиви часто присутні в оповіданнях письменника.

Його музей був відкритий 2005 року в будинку, у якому Паустовський зупинявся у 50-их роках. Будинок розташований у садку, який змальований у творах письменника. В залах відтворений типовий інтер’єр тих будинків, де жив Паустовський і розгорнута експозиція, присвячена письменнику.

Музеї Гріна у Феодосії та Старому Криму

Музей у Феодосії

У Феодосії розташований літературно-меморіальний музей Алєксандра Гріна. Саме тут із 1924 по 1929  жив автор знаменитих «Пурпурових вітрил» й літературний батько Ассоль. В цьому будинку Грін створив оповідання «Ждессі і Моргіана», «Дорога нікуди», «Золотий ланцюг» та інші.

Музей було відкрито 1970 року. Перші роки він працював як відділ Феодосійського краєзнавчого музею.

Бічну сторону будинку-музею прикрашає велике рельєфне панно — «Бригантина». Експозиція відтворює деталі побуту і робочого кабінету письменника, а також світ його героїв. Біля входу — якір, дубові двері, а замість звичних музейних кімнат — Трюм фрегата, Каюта капітана Геза, Кліперна, Ростральна, Каюта мандрів.

Музей-заповідник Гріна у Старому Криму відкритий в будинку, де письменник провів останні роки життя. Звідси він часто ходив пішки в Коктебель, у гості до поета Волошина. Цю дорогу тепер називають “стежкою Гріна”.

Музей-заповідник у Старому Криму

Відкриття меморіального музею відбулося в день 80-річчя Гріна. Експозицію складають дві невеликі кімнати, в одній з яких збережений первісний інтер’єр, зібрані особисті речі письменника. У другій кімнаті зібрані книги, рукописи, старі фотографії з видами Старого Криму.

Світлини з офіційних сторінок музеїв