Календар подiй

«Видавництво Анетти Антоненко» представляє книжку Нобелівського лауреата з літератури Маріо Варгаса Льйоси «Хто вбив Паломіно Молеро?». 

Дія повісті «Хто вбив Паломіно Молеро?» охоплює лише дев’ятнадцять днів, короткий проміжок часу від скоєння злочину до його розкриття. А водночас — кримінальний сюжет, напружена атмосфера, в якій, одначе, не бракує гумору і ліричних моментів, що дозволяють авторові дослідити хиби суспільства, де стає можливим жорстоке вбивство. Вперше повість опубліковано в журналі «Всесвіт», 1988, №8.

Я написав «Хто вбив Паломіно Молеро?» через обурення, яке викликало в мене вбивство молодого льотчика на базі військово-повітряних сил у Таларі, загадково замовчуване офіційною бюрократією
Маріо Варгас Льйоса

Маріо Варгас Льйоса створює напружену кримінальну драму . У подіях, де домінує корупція і де соціальна дійсність країни позначена забобонами й нерівністю, правда перетворюється зрештою на різні правди, що переплітаються у вигадливих віддзеркаленнях. За допомогою засліплюючої й притягальної атмосфери ця книга вірно відтворює клімат доби й викриває злочини влади.
Видавництво Alfaguara (Іспанія)

Довідка:

Маріо Варгас Льйоса (28.03.1936) перуанський прозаїк, драматург, есеїст, філософ, публіцист, політичний і громадський діяч, лауреат Нобелівської премії 2010 за «картографію владних структур і гостре зображення людського опору, бунту й поразки».

Визнання прийшло до Маріо Варґаса Льйоси у 1960-х, коли він написав перший свій роман «Місто і пси» (La ciudad у los perros, 1963). Роман зробив письменника відомим, став культовою книгою для молоді і спричинив у Лімі скандал, був підданий осуду з боку офіційної влади, після чого книгу було заборонено і спалено. У США роман було екранізовано.
Планується українське видання книжки.

Загалом Маріо Варґас Льйоса написав понад 30 романів, есе та театральних п‘єс.

Визнання:

• Член Іспанської королівської академії, почесний доктор ряду університетів Європи та Америки.
• Кавалер Ордена Почесного легіону (1985).
• Лауреат премії Бібліотеки Бреве (1962), премії Ромуло Гальєгоса (1967), премії принца Астурійського (1986), премії Сервантеса (1994), Єрусалимської премії (1995), премії миру німецьких книготорговців(1996), премії Чіно дель Дука (2008).
• Лауреат Нобелівської премії з літератури 2010. Премія присуджена «за зображення структури влади і яскраві картини людського опору, повстання і поразки».
• премія «Дон Кіхот журналістики» (2015).

Подія на Фейсбуці