Календар подiй

Видавництво «Легенда» презентує психологічний роман Степана Процюка «Травам не можна помирати». Модератор – Олексій Сінченко.

«Травам не можна помирати» – новий психологічний роман Степана Процюка, який побачив світ у видавництві «Легенда» до Форуму видавців у Львові. Степан Процюк вирішив заінтригувати читачів і розповісти дещо цікаве про свій твір.

«Я намагався зобразити в романі всі суперечності людської душі. Все, про що говорив у ньому, проживав внутрішньо. Текст писався майже три роки. Кожен із цих героїв – якоюсь мірою і автор. Мені було дуже важливо подати час майже незрозумілих для нинішньої доби тодішніх конфліктів та катастроф у людській душі. Навіть у 70-х роках, попри задушення української мови та знищення українського мислення, основна маса людей не задумувалася над такими колізіями, вона жила й була по-своєму щаслива, і лунали тоді популярні пісні Майї Кристалінської: «Отчего на душе мне так светло – оттого, что ты идешь по переулку» тощо. І не тільки Кристалінської, бо частина радянської естради все-таки пропагувала людяність. І більшість людей не сприймала трагічно тодішнє життя. Тільки окремі розуміли ці речі, і з цими окремими система безпощадно розправлялася. Фактично мій роман про цих окремих».

«Травам не можна помирати» – твір, пристосований для широкого читацького загалу. Як на мене, його здатна сприйняти будь-яка людина, яка читає книги. Це не є розважальне чтиво, але й не ребуси та лабіринти. Кожен може знайти в моєму романі з кількома сюжетними лініями те, що йому ближче».

Обкладинку до книжки створила художниця Христина Стринадюк.

Довідка:

Степан Процюк – сучасний український письменник-інтелектуал, якого вважають одним із найконтроверсійніших. Народився 13 серпня 1964 року в селі Кути Бродівського району (нині — Буського району) на Львівщині в сім’ї політв’язня. Закінчив Івано-Франківський педінститут та аспірантуру Інституту літератури НАН України. Кандидат філологічних наук. Викладає сучасну українську літературу в Прикарпатському університеті (Івано-Франківськ). Одружений, має двох синів. Від 1995 до 2017 року був членом Національної спілки письменників України. Літературна біографія Степана Процюка розпочалася 1991 року з літгурту «Нова деґенерація», куди він входив разом із Іваном Андрусяком та Іваном Ципердюком. Автор збірок віршів («На вістрі двох правд», «Апологетика на світанку»), есеїв («Лицарі стилосу і кав’ярень», «Канатоходці», «Аналіз крові»), романів («Інфекція», «Жертвопринесення», «Тотем», «Троянда ритуального болю», «Руйнування ляльки» , «Маски опадають повільно», «Десятий рядок», «Під крилами великої Матері» та ін.), книжок для підлітків («Марійка і Костик», «Залюблені в сонце», «Аргонавти», «Варвари», «Сорок цистерн любові»). Має нагороду «Золотий письменник України».

Вхід вільний.

Подія у Фейсбуці