Читомо > Календар подiй > «Непідйомним романам» присвятять чотири лекції
Починається новий курс. Непідйомна книга. Про книжки, про які знають усі, але подужати здатні тільки найсильніші. Є романи класичні, а є культові. Серед останніх є такі, що зачитані нами до дірок, але існують і такі, про які багато говорять, навіть сперечаються з піною біля рота і клянуться їм у вічній любові. Та все ж – скажемо ми тихенько – неуникна підозра, що такі книги, як правило, лишаються непрочитаними. Такі непідйомні книги, які викликають священний трепет, – великі (у перерахунку на кількість сторінок), нібито великі, але часто дуже погано зрозумілі. Про них ми в цьому курсі і поговоримо.
25 лютого, 13:00 Почнемо ми з «Улісса» Джеймса Джойса – напевно, першої і головної «непідйомної» книги ХХ століття. Так, багато сотень сторінок про один день із життя Леопольда Блума в Дубліні, так, там є потік свідомості – але хіба то все? Чи потрібно вірити натовпам інтерпретаторів, котрі пишуть не менш величезні коментарії до роману, і чи треба довіряти самому письменнику, який намагався прояснити сутність «Улісса»? Про те, для кого, як читати і як ставитися до біблії європейського модернізму і з перспективи дня сьогоднішнього, і з точки зору вічності – про це і поговоримо. Пропливайте між Сціллою та Харибдою. Реєстрація
11 березня, 13:00 Лев Толстой, Війна і мир і про що роман Лев Миколайоич Толстой – сонце російської прози, граф і родинний чоловік, засновник вчення – але і письменник, яким у школах нас залякують наполегливо й ефективно. «Війна і мир» … Майже дві тисячі сторінок, більше п’яти сотень персонажів, величезні фрагменти французькою і дія, що розгортається по всій Європі протягом майже десяти років. Навіщо це все? Які стереотипи існують навколо головного роману російської класики? Як ставитися до Безухова сьогодні, чи така вже дурепа Наталя і що думати про Долохова? Як сам Толстой ставився до війни, чи можна назвати його роман антимілітарістським? А може, все ще більш заплутано? Про що «Війна і мир»? Реєстрація
18 березня, 13:00 Американська література другої половини ХХ століття фантастично багата і виключно різноманітна, але місце Томаса Пінчона у ній все одно особливе. Головний – поряд із Селінджером – письменник-відлюдник, кумир кількох поколінь читачів, автор восьми романів – і всі вони культові. Але є «Райдуга гравітації» – книга виключна і по-своєму монструозна: вісім сотень сторінок і чотириста персонажів, ракети і Друга світова, іллюмінати і всюдисутня параноя. Секс, історія, змови. Здається, там сказано про все. Чи так це? Чи не перебільшено значення найвідомішої книги американця? «Райдуга гравітації» – справді головна книга постмодернізму і той роман, котрий ділить історію світової літератури на «до» і «після»? Не ламайте собі голову і не займайтеся конспірологією на самоті – приходьте. Реєстрація
25 березня, 13:00 Так, лекцій буде 4, тому що великій книзі – великий курс. Найкращий лайк — це 30 гривень))Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
|
Соцмережi
|
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook