Календар подiй

Третій міжнародний літературний фестиваль пройде з 28 вересня по 01 жовтня 2017 року. 

Програма

Середа, 27 вересня

18:00 – Літературний музей, зала Галерея. Виставка Давида Бурлюка у співпраці з Всесвітнім клубом одеситів. Виставка присвячена літературній та видавничій діяльності художника-авангардиста Давида Бурлюка [1882 – 1967]. Він товаришував із футуристами Володимиром Маяковським та Василем Каменським, а також з 1914 року був редактором Першого журналу російських футуристів«.Куратор виставки Євген Деменок у 2013 році опублікував працю »Новое о Бурлюках« [Коло, Дрогобич] й ініціював у 2016 році відкриття в Одесі меморіальної дошки, що присвячена »Українському батьку російського футуризму«.

Четвер, 28 вересня

09:00-10:30 – Театр ляльок. Щурд Кейпер, Нідерланди. Книга »Hotel De Grote L« визначного нідерландського автора Щурда Кейпера є справжнім сімейним романом. Це зворушлива трагікомедія, в якій автор з розумінням ставиться до проблем підлітків; у творі представлена як перспектива дівчини, так й хлопця. »Химерні персонажі, чудернацькі ідеї, мовні каламбури, пубертатний нонсенс і майже філософські думки – все це створює ефект, ніби автор підштовхує читача крізь швидкий плин захоплюючих подій роману« [Іна Хохройтер, газета »Stuttgarter Zeitung«]. Модератор: Ліана Кришевська. Вікова категорія: 12-14.  Текст читає: Вадим Головко.

10:30-12:00 – Театр ляльок. Симон ван дер Гієст, Нідерланди. Заради свого зоопарку комах одинадцятирічний Хідде бореться з братом Джеппе за право користування льохом. Підвал наразі оповитий страшною сімейною таємницею: тут помер старший брат героя. »Наприкінці цього чудового роману ван дер Гієст пропонує те, чого загалом немає у творах для підлітків: катарсис та звільнення« [Норбер Церингер, »DIE WELT«]. Модератор: Ліана Кришевська. Вікова категорія: 12-14. Текст читає: Вадим Головко.

11:00 – Готель »Лондонська«. Прес-конференція.

16:00-17:30 – Літературний музей, Золота зала. Петеор Штефан Юнгк, США/Австрія. Петер Штефан Юнгк написав роман-біографію своєї двоюрідної бабусі, яка була одним з найвизначніших австро-британських фотографів ХХ сторіччя, а також шпигункою КДБ, і зіграла ключову роль у формуванні відомої шпигунської групи »Кембриджська п’ятірка«. »›Камера-обскура Едіт Тудор Харт‹– визначна біографія й водночас захоплива історична панорама«. [Вольфганг Попп, ORF]. Віктор Єрофєєв, Росія. Літописець нескінченного апокаліпсису в Росії, відомий своїми романами »Московська красуня«, »Хороший Сталін«, »Акімуди«, а також виданням першого російського зібрання творів Набокова, читатиме уривки зі своєї нової книги »Рожева миша«. »У дзеркальній залі сучасної російської літератури Віктор Єрофєєв займає позицію, яка не піддається визначенню« [Егберт Хьорманн, газета »die tageszeitung«]. Модератор: Ольга Королькова. Текстр читає: Діана Мала.

18:00 – Готель »Лондонська«. Відкриття фестивалю. Вступна промова: Нора Гомрінгер.

П’ятниця, 29 вересня

09:00-10:30 – Театр ляльок. Анушка Рафішанкар, Індія. Однієї ночі Мойн знаходить у себе під ліжком монстра. Хлопець мусить миритися з новим сусідом, що не так вже й просто, адже монстр їсть лише банани, співає химерні пісні й постійно змінює зачіску. Врешті-решт Мойн вирішує відправити Монстра туди, звідки той прийшов. Письменниця пише тексти для дітей з неперевершеним почуттям гумору і »вражає юного читача діалогами та каламбурами« [газета »NZZ«]. Модератор: Галина Дольник. Вікова категорія: 6-9. Текст читає: Максим Лінник.

10:30-12:00 – Театр ляльок. Ірина Цілик, Україна. У своїх оповіданнях київська режисерка, поетеса та письменниця Ірина Цілик зображує здебільшого непомітних пересічних мешканців рідного міста. Її твори вирізняються лаконічністю мови та влучністю слова, а також майже екранними образами. На Літературному фестивалі в Одесі авторка прочитає свою казку »Micторія однієї дружби«. Модератор: Галина Дольник. Вікова категорія: 6-9. Текст читає: Максим Лінник.

12:00-13:30 – Театр ляльок. Мар’яна Савка, Україна. У віршованій казці для дітей 6-9 років йдеться про дивовижні пригоди старого Лева, який втомився володарювати й оселився у Львові, в чудовій мансарді. В новій оселі протікає дах, і Лев змушений звернутися по допомогу до кращих друзів. І ось вулицями легендарного міста вже чимчикують крокодил, слон та жирафа. Модератор: Галина Дольник. Вікова категорія: 6-9. Текст читає: Максим Лінник.

13:30-14:30 – Театр ляльок. Володимир Руткіський, Україна. »Гості на мітлі«. Модератор: Ліана Кришевська. Вікова категорія: 12+. Текст читає: Павло Шмарьов.

14:30-15:30 – Театр ляльок. Майте Карранса, Іспанія. Майте Карранса з 1986 року написала більше сорока книжок і здобула міжнародне визнання після публікаціїї фентезі-трилогіїї »Наречена мого брата« [2005?2007], яка була перекладена двадцятьма мовами. Письменниця, що в Іспанії була удостоєна Національної літературної премії, представить на фестивалі в Одесі своє оповідання »Фiльм-Життя«. Модератор: Ліана Кришевська. Вікова категорія: 12+. Текст читає: Павло Шмарьов.

10:00-10:45 – Державна академія будівництва та архітектури. Богдан Черкес, Україна/Австрія. Богдан Черкес народився 1953 року у Львові. Навчався на архітектурному факультеті спочатку в рідному місті, а потім у Москві. Нині працює директором інституту архітектури Львівського політехнічного університету, а також професором на кафедрі містобудування в Кракові та запрошеним професором у Відні. Головною сферою його професійного інтересу є архітектура та міський дизайн як маніфестація політичної влади й національної ідентичності. Він виступав східноєвропейським координатором виставкового проекту »Gl?ck Stadt Raum in Europa 1945–2000« [Берлін, 1999–2001]. 2003 року став членом-кореспондентом Саксонської академії мистецтв, а у 2013 році отримав почесне звання заслуженого архітектора України.

10:45-11:30 – Державна академія будівництва та архітектури. Євгенія Губкіна, Україна. Євгенія Губкіна – архітектор, дизайнер та куратор архітектурних проектів і освітніх заходів. У своїх наукових працях вона звертається до питань оновлення та розвитку житлового району тракторного заводу Харкова, а також перепланування міста Славутича, побудованого після ядерної катастрофи на Чорнобильській АЕС для переселення працівників електростанції із забрудненої Прип’яті.

11:45-12:30 – Державна академія будівництва та архітектури. Саскія ван Штайн, Нідерланди. Саскія ван Штайн була куратором численних виставок Нідерландського архітектурного інституту [NAi] в Роттердамі. Крім того, вона виступала в якості члена журі та ведучої на врученні багатьох премій, серед яких Римська премія [Prix de Rome] та премія П’єра Бейля за досягнення в галузі архітектурної критики. Виступала модератором багатьох дискусій із фахівцями в галузі архітектури та міського дизайну. У 2013 році ван Штайн стала директором »Бюро Європи«, платформи архітектури та дизайну в Маастріхті [Нідерланди], що також ініціює співпрацю та проекти аналізу міського будування й проектування.

13:30-14:15 – Державна академія будівництва та архітектури. Олег Дроздов, Україна. Український архітектор Олег Дроздов народився у 1966 році. До 1990 року вивчав архітектуру в Харкові й заснував у 1997 році власну компанію Drozdov&Partners, проекти якої були відзначені численними нагородами. Він проектував різні комерційні та некомерційні будівлі [серед них Театр на Подолі в Києві], а також був куратором освітніх та виставкових проектів в Україні та за кордоном. Співзасновник Харківської Школи Архітектури.

14:15-15:00 – Державна академія будівництва та архітектури. Соня Бек, Німеччина. Соня Бек народилася 1965 року в баварському місті Меммінген. Вивчала архітектуру в політехнічному інституті Аахена й у 2002 році захистила там докторську дисертацію. Згодом Бек працювала в архітектурних студіях Дюссельдорфа, Кельна та Лондона. Протягом десяти років вона керувала проектом урбаністичного перепланування [IBA Stadtumbau] під егідою фонду Баухауса в Дессау. Бек була запрошеним професором в Інсбруку та Касселі, а з 2013 року очолює компанію chezweitz [Бюро музейної та міської сценографії]. Бек є членом консультативної ради IBA Федеративної Республіки Німеччини.

15:00-15:45 – Державна академія будівництва та архітектури. Йоганнес Кістер, Німеччина. Архітектор Йоганнес Кістер [ »kister scheithauer gross«] викладає з1994 року в Центрі міського будівництва »Баухаус Дессау« при Університеті Анхальта, де він з 2006 по 2009 роки очолював архітектурне відділення. З 2012 року є членом Німецького інституту міського дизайну. Спеціальною темою наукового інтересу професора Кістера є відновлення німецької архітектурної культури періоду п’ятдесятих- шістдесятих років. За його словами, »старе може бути актуальнішим за нове«.

16:00-17:00 – Державна академія будівництва та архітектури. Дискусія. Модератор: Антон Яротський.

12:00-13:00 – Літературний музей, Золота зала. Презентація книги. Євген Деменюк та Євген Голубовський, Україна. »Пока Бог улыбается«. У нещодавно опублікованій збірці ведучі литературної студії »Зелена лампа« при Всесвітньому клубі одеситів Євген Голубовський та Євген Деменок представили 17 оповідань учасників студії про рідну Одесу. На створення такої збірки видавців надихнула фраза письменника Георгія Голубенко про те, що Одеса – це »посмішка Бога«. Тексти 17 авторів нового покоління письменників демонструють жанрову різноманітність: від магічного та психологічного реалізму до філософської притчі. Усі вони підкреслюють незмінну життєздатність та творчу наснагу міста.

13:30-14:30 – Літературний музей, Золота зала. Аліда Бремер, Хорватія/Німеччина. »Олівові сади«. У романі »Oлівові сади« Аліда Бремер розповіла історію своєї хорватської сім’ї з жіночої перспективи. »Це дуже особистий роман про власне коріння, батьківщину, пошуки слідів, життя між культурами; в період кризи біженців та міграції він є актуальнішим, ніж будь-коли« [»Westfalenspiegel«]. Бремер народилась та виросла в Спліті і нині є визначним посередником між хорватською та німецькою культурами. Модератор: Ольга Королькова. Текст читає: Діана Мала.

14:30-16:00 – Літературний музей, Золота зала. Войцех Кучок, Польща. У своєму нещодавно опублікованому романі відомий польський письменник і кінокритик Войцех Кучок розповідає достовірну й трагічну історію, що трапилася в 2001 році. Джеремі – красень, відмінний батько, успішний підприємець. Та в нього є одна особиста проблема: він бачить у дружині Беаті лише матір своїх дітей. Отож, чоловік занурюється в сповнену пристастей пригоду, не уявляючи й не очікуючи, що коханка буде жадати його до нестями. В маленькому містечку чутки швидко долетіли до його сім’ї… Прія Базіл, Велика Британія/Німеччина. Звідкіля ти? Саме це просте, здавалось би, питання є відправною точкою для Прії Базіл, письменниці та співзасновниці програми »Ми робимо це. Для постмігрантського суспільства«. Вона розповість про власний досвід зміни національності та про сприйняття літератури як »навчального полігону для уяви«. Модератор: Анна Нарінська та Галина Дольник. Текст читає: Нінель Наточа.

16:00-17:30 – Літературний музей, Золота зала. Аданія Шіблі, Палестина/Німеччина. В оповіданні »Це море Мухаммада аль-Хатіба« зображується шлях двадцятирічного палестинця до моря. Щоб дістатися цілі, він мусить долати численні перешкоди та контролі й наражатися на небезпеку. Аданія Шіблі відтворює внутрішній світ і почуття палестиця у розколотій країні. »За допомогою олівця та паперу Шіблі творить те, що й усі великі митці: фіксує ще один погляд на світ« [Саллі Бланд, »The Jordan Times«]. Олексій Чупа, Україна. Олексій Чупа, один з найвідоміших сучасних поетів Донбасу, який 2014 року змушений був переїхати до Львова, у своїй прозі звертається до суспільних та політичних проблем України. В збірці »Казки мого бомбосховища« він розповідає про мешканців свого колишнього будинку в рідній Макіївці, який на час артилерійських обстрілів перетворюється на своєрідний бункер. Модератор: Владислав Давідзон. Текст читає: Максим Лінник.

17:30-19:00 – Літературний музей, Золота зала. Бахтіяр Алі, Північний Ірак/Німеччина. Роман »Місто білих музикантів« письменника та поета Бахтіяра Алі, який понад двадцять років живе у вигнанні, був у 2005 році оголошений міністерством освіти автономного Іракського Курдистану »Книгою року«. В романі йдеться про нищівну кампанію Саддама Хусейна проти курдів та шиїтів, а події розгортаються у вигаданому місті. »Бахтіяр Алі використовує прийом магічного реалізму, щоби писати про фатальну силу політики та проти неї.« [Клаудія Крамачек, WDR]. Дженіфер Клемент, США/Мексика. Для написання свого багатопланового роману Дженіфер Клемент десять років досліджувала тему торгівлі людьми, що ведеться наркокартелями в Мексиці. Жертвам злочину, замаскованного широкомасштабною корупцією, письменниця надає проникливого та поетичного голосу, підтримуючи тим самим непохитну силу надії. »Клемент дистилює почуте та пережите, перетворюючи його на чутливу, ніби затуманену, оповідь високої поетичної сили«. [Пол Інгендаей, »FAZ«]. Модератор: Анна Нарінська. Текст читають: Павло Шмарьов та Діана Мала.

19:00-20:30 – Літературний музей, Золота зала. Ніч поезії І: Нора Гомрінгер, Швейцарія/Німеччина. Олександр Кабанов, Україна. Паата Шамугія, Грузія. Люба Якимчук, Україна. Нора Гомрінгер, лауреатка премії ім. Інґебо?рґ Бахман [2015] та співзасновниця Бамберзького слему, використовує досвід поетичного перфомансу у своїй ліричній творчості. Олександр Кабанов – один із творців українського поетичного слему та координатор Міжнародного поетичного фестивалю »Київські Лаври«. У своїх віршах дедалі частіше звертається до сучасних подій в Україні. Паата Шамугія двічі удостоєний найважливішої у Грузії літературної преміїї SABA, а 2006 року прославився своїм твором »Антивитязь«, який він протиставляє середньовічному епосу »Витязь у тигровій шкурі«. За свою поезію, написану частково у традиціях футуризму, Люба Якимчук отримала багато літературних премій. Вона виступає у музично-поетичних перфомансах разом із українським контрабасистом-імпровізатором Марком Токарем. Мешкає в Києві. Модератор: Владислав Давідзон та Галина Дольник. Текст читають: Павло Шмарьов та Діана Мала.

20:30-22:00 – Літературний музей, Золота зала. Вольф та Памела Бірман, Німеччина: концерт. Поет і бард Вольф Бірман – відомий дисидент, якого у 1976 році позбавили громадянства НДР, – на Заході активно долучався до руху за мир та проти атомної зброї, а нині виступає проти зневаги до демократичних цінностей. Разом із Памелою Бірман він представить добре відомі пісні, написані протягом п’ятдесяти років німецької істоії. »Вольф Бірман зробив внесок у с–тановлення німецької ідентичності«. [Гельмут Шмідт].

Субота, 30 вересня

10:00-11:30 – Термінал 42. Дженн Теллер, Данія. »Бродячий кит« є захоплюючим та надзвичайно актуальним романом про європейську ідентичність, залежність індивіда від часу та простору й ставлення Європи до так званих »інших«. Сумна історія кохання не залишить читача байдужим. Крім того, видатна данська авторка романів для дітей та юнацтва прочитає в Одесі уривки зі свого відзначеного багатьма преміями роману для молоді »Intet«. Модератор: Ліана Кришевська. Текст читає: Нінель Наточа.

11:30-13:00 – Літературний музей, Золота зала. Петер Вебер, Швейцарія. У поліфонічному романі »Безмелодійні роки« сама мова починає текти і вирувати. Після об‘єднання Німеччини Олівер роками спостерігає за тим, як у музиці зникає мелодія, і починається так звана електронна епоха. Він вивчає зміну тону та ритму, відстежує зникнення та відродження мелодії кохання. У тексті »Поліфреза письменник« зображує Готардський масив у рідній Швейцарії. »Все що виходить з-під пера цього письменника, стає музикою…« [»St. Galler Tagblatt«]. Артур Клінау, Білорусь. Письменник та митець Артур Клінау перш за все відомий своїм історично-автобіографічним путівником »Мінск. Горад Сонца« [»Мінськ. Місто Сонця«]. В його романі «Склотара» йдеться про любовний трикутник на тлі президенських виборів 2006 року в білоруській столиці. »Їдкий, але не позбавлений привабливості цинізм цілком характерний для покоління інтелектуалів, до яких належить […] Клінау« [Інго Петц, газета »S?ddeutsche Zeitung«]. Модератор: Анна Нарінська. Текст читає: Павло Шмарьов.

11:30-13:00 – Термінал 42. День св. Ієроніма. Перекладачі, навіть якщо вони нерідко залишаються непомітними, задіяні в усіх екстралінгвістичних літературних процесах. Їхня посередницька роль набуває в глобалізованому світі дедалі більшого значення. Саме завдяки перекладачам, читаюча публіка повсякчас відкриває для себе нові культурні простори. Щороку 30 вересня, в день пам‘яті Святого Ієроніма [який сам знав сім мов, перекладав Біблію та є покровителем перекладачів] відзначається Міжнародний день перекладача. Цього дня, в рамках заходів 3-го Міжнародного фестивалю в Одесі, будуть вперше обговорюватися теми літературного перекладу. Подіумна дискусія з Мар’яною Савкою, Борисом Херсонським, Сергієм Жаданом, Україна, та з Борою Чосичем, Сербія/Хорватія/Німеччина. Борис Херсонський, Cергій Жадан та Бора Чосич є не тільки авторами, але й пристрастними перекладачами. В День Св. Ієроніма Бора Чосич прочитає свої переклади віршів Маяковського про Одесу; Борис Херсонський поговорить про проблеми перекладу російської та української літератури на західноєвропейські мови; Мар‘яна Савка представить тему літературного перекладу з перспективи видавництв; Cергій Жадан розповість про власний досвіт перекладацької діяльності в Україні. Дискусію модерує український есеїст, германіст, письменник та перекладач Юрко Прохасько. Модератор: Юрко Прохасько.

13:00-14:30 – Літературний музей, Золота зала. Анна Вайденхольцер, Австрія. Карл, відставний учитель, одного дня вирушає на пошуки щастя. З собою в нього дещо змінений опитувальник 1979 року щодо »валового національного щастя« в Бутані, з яким він починає своє дослідження на безсніжному курорті. Та незабаром ця подорож починає дедалі більше нагадувати втечу, і опитувач непомітно перетворюється на предмет цікавості інших людей. »Майстерно написана притча живе за рахунок тонких та влучних спостережень«. [Сандра Кегель, »FAZ«]. Ян Конеффке, Німеччина. У 1934 році Фелікс Каннмахер був вивезений нелегальним шляхом з Рейху й отримав у Бухаресті нове посвідчення особи. Ставши Йоганном Готтуолдом, він нарешті зміг самостійно прямувати новим шляхом. Цей роман водночас історичний гротескний твір, гімн любові та зворушливий художній епос. »Роман написано мовою, про яку казали, що вона вже втрачена. Так мелодійно, вишукано, cтільки захопливих ідей«. [»Das Ma-gazin«]. Модератор: Ольга Королькова. Текст читає: Максим Лінник.

14:30-16:00 – Літературний музей, Золота зала. Петер Шнайдер, Німеччина. В романі »Кохання моєї матері« відомого хроніста студентського руху в Німеччині Петера Шнайдера йдеться про листування матері письменника з її коханим під час нацистської епохи та війни. Шнайдер також описує історію свого дитинства у баварській провінції. »Правдива казка про життя та смерть, страждання й забуття, дитинство й ностальгію. Це насамперед книга для душі.« [»FAS«]. Рафаель Кардосо, Бразилія/Німеччина. Рафаель Кардосо відстежує у своїй книзі захопливу історію життя власного прадіда Уго Симона, банкіра часів Веймарської республіки. Сучасник Самуеля Фішера, Томаса Манна та Альфреда Дьобліна, він теж стає вигнанцем. Сімейна хроніка змальовує панораму єврейсько-європейського життя ХХ сторіччя і ретельно досліджує теми втрати, ідентичності, а також значення пам’яті в людському житті. Роман зображує численні долі, це справжній »хто є хто серед тих інтелектуальних та культурних діячів, що змушенні були втікати з нацистської Німеччини«. [Томас Мар »Тлумачення«]. Модератор: Юлія Запорожченко. Текст читає: Вадим Головко.

16:00-17:30 – Літературний музей, Золота зала. Бора Чосич, Сербія/Хорватія/Німеччина. Дія книги »Консул у Белграді« охоплює період з 1937-го до початку дев’яностих років, коли Чосич покидає Белград через поширення націоналізму. З лінгвістичною віртуозністю змальовує автор богемне життя серед захопливого інтелектуального біотопу. »Роль моєї сім’ї у світовій революції« – це зразок субверсивного погляду з перспективи дитини на те, як війна, фашизм та комунізм підпорядковували собі мікрокосмос сім‘ї у Белграді. Крістос Іконому, Греція. Події, описані в оповіданнях Крістоса Іконому, відбуваються у Піреї, неподлік великого порту. Тексти майстерно відтворюють атмосферу сучасної Греції й зображують людей, що стикаються з численними екзистенційними проблемами: живуть у багатоквартирних казармах, трудяться у порту. Оповідання написані без зайвих оцінок і сповнені надзвичайної сили. »Крістос Іконому надає кризовій ситуації обличчя, багатьох облич«. [»NZZ«]. Модератор: Ліана Кришевська. Текст читає: Діана Мала.

17:00-18:30 – Термінал 42. Дискусія. Одеса є відомою культурною метрополією на Чорному морі. Розвиток цього портового та торгівельного міста у ХІХ столітті був позначений надзвичайною архітектурно-будівельною динамікою. Одеська філармонія, театр опери та балету, Потьомкінські сходи та Приморський бульвар – ці визначні об’єкти стали візитною карткою міста. Численні нові будівлі не найкращим чином позначилися на архітектурному ландшафті Одеси; їх доцільність необхідно критично переглянути. Щоб узгодити дизайн і розвиток міста, слід звернутися до досвіду інших міст із подібним історично-архітектурним розвитком. В рамках заходу »Майбутнє Одеси« архітектори, дизайнери та письменники обговорюватимуть питання майбутнього розвитку Одеси й поділяться власними ідеями реставрації та модернізації історичного центру міста. Модератор: Антон Яротський.

18:00-19:00 – Літературний музей, Золота зала. Вольф Бірман, Німеччина. Рідко трапляється, що особиста доля та історія країни так тісно переплетені, як у житті композитора та поета Вольфа Бірмана, про якого Гельмут Шмідт написав, що він »зробив внесок у становлення німецької ідентичності«. У своїй автобіографії »Не чекай кращих часів!« Бірман оповідає історію власного життя між Західною та Східною Німеччиною, про батька, що був замордований у Аушвіці як єврей та комуніст, а також про матір, яка під час бомбардування Гамбурга врятувала його із вогняного пекла. Модератор: Юрко Прохасько. Текст читає: Павло Шмарьов.

18:30-20:00 – Термінал 42. Black sea connections. У програмі III Міжнародного літературного фестивалю в Одесі буде представлено секцію »Black Sea Connections«. Сім авторів із причорноморських країн обговорюватимуть питання впливу Чорного моря на життя своїх народів. Крім того, кожен із учасників прочитає уривок з власного твору. Проект сприятиме позиціонуванню Одеси в міжнародному середовищі та подоланню культурних бар’єрів. Black sea connections І. Андрій Курков, Україна. Паата Шамугія, Грузія. Періхан Маґден, Туреччина. Крізь призму своєї сатиричної прози Андрій Курков розглядає і точно діагностує проблеми пострадянської епохи. Паата Шамугія є одним із найвизначніших сучасних поетів Грузії. Його самоіронічна поезія є важливою складовою суспільного дискурсу. Періхан Маґден є однією з найважливішиших постатей сучасної турецької літератури. Письменниця також відома своїми критичними журналістськими публікаціями. Модератор: Анна Нарінська.

19:00-20:30 – Літературний музей, Золота зала. Ніч поезії ІІ: Армін Сенсер, Швейцарія. Юрій Винничук, Україна. Марія Галіна, Росія. Ірина Цілик, Україна. Армін Сенсер пише поезію в стилі так званої »ліричної есеїстики« [»FAZ«]. Кожен вірш базується на певному образі або почутті, сповнений чуттєвих асоціацій. Cенсер нерідко звертається до метафізичних сфер. За радянських часів Юрій Винничук міг публікувати вірші та прозу тільки у самвидаві. З дев’яностих років він став одним із найвпливовіших літературних голосів України. Свої перші вірші Марія Галіна опублікувала в одеській газеті Антарктида. З дев’яностих років вона здобула визнання як поет, перекладач, літературний критик та автор фантастичних романів. Поетичний шлях Ірини Цілик розпочався 2007 року з публікації збірки »Ці«. Її поетичні та прозові твори відзначені низкою українських літературних премій. Цілик також працює як кінорежисер. Модератор: Юрко Прохасько та Борис Херсонський. Текст читає: Максим Лінник.

20:00-21:30 – Термінал 42. Black sea connections II: Ілля Троянов, Німеччина, Мірча Динеску, Румунія, Віктор Єрофєєв, Росія. Тиранічна влада в Болгарії є центральною темою в житті та творчості автора і видавця Іллі Троянова. Поет Мірча Динеску, який виступав проти режиму Чаушеску й через це отримав заборону на публікацію власних творів, у 1989 році першим публічно оголосив припинення диктатури. Віктора Єрофєєва, чиє дитинство та юність минали між сталінізмом та демократією Заходу, називають »хроністом вічного російського апокаліпсису«. Модератор: Анна Нарінська.

20:30-22:00 – Літературний музей, Золота зала. Ніч поезії ІІІ: Адам Загаєвський, Польща, Гаріс Влавіанос, Греція, Мар’яна Савка, Україна, Мирослав Лаюк, Україна. Адам Загаєвський дебютував у 1972 році збіркою віршів і став представником поетичної формації Nowa Fala [Нова Хвиля]. Німецька газета »Frankfurter Allgemeine Zeitung« назвала його »найвидатнішим поетом сучасної Польщі«. Ліричні тексти Гаріса Влавіаноса, що були опубліковані у дванадцяти збірках і на батьківщині поета номіновані на Державну літературну премію, належать до найдивовижніших поетичних доробків сучасної літератури Греції. Мар‘яна Савка – авторка численних поетичних збірок, одну з яких перекладено
англійською мовою. Пише також твори для дітей і є співзасновницею та головним редактором львівського Видавництва Старого Лева. У поезії Мирослава Лаюка йдеться про мистецтво та творчість, шлях митця і власні сумніви, про діалоги ліричного героя із природою, що його оточує.
Модератор: Борис Херсонський. Текст читає: Вадим Головко.

Неділя, 1 жовтня

11:00-12:30 – Будинок вчених. Нікол Любич, Хорватія/Німеччина. Роман »Морська тиша« Н. Любича був відзначений літературною премією Ver.di Берлін-Бранденбург та Премією Адельберта фон Шаміссо. В тексті йдеться про різанину під час боснійської війни, питання індивідуальної провини й відбиток тих подій на житті наступних поколінь. »Ймовірно, найбільш теплосердечний та зворушливий роман про громадянську війну в Югославії.« [WDR EinsLive]. Періхан Маґден, Турція. У романі »Від кого ми втікаємо« турецька журналістка та письменниця Періхан Маґден розмірковує над страхом, що охопив її у 2006 році, коли через підтримку відмовників від військової служби, вона зазнала гонінь, публічної зневаги та загрози власному життю. Авторка оповідає історію стосункив матері та дочки, захопливу, вражаючу та зворушливу. Модератор: Юлія Запорожченко. Текст читає: Діана Мала.

12:30-14:00 – Будинок вчених. Ілля Троянов, Болгарія/Австрія. Знову і знову звертається Ілля Троянов у своїх текстах, як-от »Собачi часи« і »Влада та опiр«, до теми злочинів і звірств режиму. Він розкаже про документальні методи письменства, техніки введення аутентичного матеріалу у фіктивні сюжети та роботу з історичними джерелами. Сергій Жадан, Україна. Сергій Жадан є одним з найпопулярніших сучасних українських авторів. Літературний дебют письменника відбувся, коли йому було 17 років. Визначною рисою його творчості є суміш декадентскої романтики розпаду та невгамовного оптимізму, що характерні для сьогодення. На фестивалі »український Артюр Рембо« прочитає свої нові поетичні твори. Модератор: Юрко Прохасько. Текст читає: Павло Шмарьов.

13:30-14:00 – Літературний музей, Золота зала. Пам’ять, говори! I: Олена Каракіна, Україна: Іван Бунін. Олена Каракіна – філолог, есеїстка і дослідниця рідного міста, а також науковий співробітник Літературного музею Одеси – згадає про Івана Буніна [1870-1953], який в 1933 році став першим російським лауреатом Нобелівської премії з літератури. Бунін виїхав із Москви 1918 року, після Жовтневої революції, і спочатку вирушив до Одеси, а потім до Франції, назавжди покинувши батьківщину.

14:00-14:30 – Літературний музей, Золота зала. Пам’ять, говори! II: Євген Деменок та Євген Голубовський, Україна: Михайло Кольцов. Журналіст і культуролог Євген Голубовський разом із Євгеном Деменком [відомим одеським публіцистом, автором книг про культурну спадщину міста й властиве одеситам почуття гумору] згадають про майстра фейлетону Михайла Кольцова [1898–1940]. Він був також відомий своїми репортажами з Іспанії під час Громадянської війни, а пізніше став жертвою сталінського терору.

14:30-15:00 – Літературний музей, Золота зала. Пам’ять, говори! III: Геннадій Кацен, Україна: Володимир Зеєв Жаботинський. Геннадій Кацен, редактор науково-популярного альманаху »Морія« та відновник єврейського культурного життя в Одесі, розповідає про єврейського письменника Володимира Зеєва Жаботинського [1880 – 1940]. Жаботинський був автором пісень, віршів, театральних п‘єс та прози. Він також заснував у 1911 році в Одесі видавництво літератури на івриті й сам перекладав художні твори.

15:00-15:30 – Літературний музей, Золота зала. Пам’ять, говори! IV: Фелікс Кохріхт, Україна: Михайло Булгаков. Фелікс Кохріхт народився 1939 року в Одесі. Є журналістом, культурологом і телевізійним ведучим. Від кінця 1950-х років пише про митців незалежної сцени й влаштовує виставки. Видав серію »Одеська бібліотека« та упорядкував збірку »Чорний квадрат над Чорним морем«. Фелікс Кохріхт відзначений численними преміями рідного міста. Живе в Одесі.

15:30-17:00 – Літературний музей, Золота зала. Міхаель Крюгер, Німеччина. У своєму новому романі автор та легендарний видавець Міхаель Крюгер розповідає про письменника, який живе життям іншої особистості й дедалі більше втрачає контроль над ситуацією. Перед читачем постає найманий будинок, розташований у самому серці Мюнхена. Це »клітка«, де мешкають божевільні. Текст пронизаний »гострими, часом надто гострими спостереженнями, дотепними міркуваннями та неочікувано ліричними відступами«. [Вольфганг Шнайдер, газета »FAZ«]. Йохен Шмідт, Німеччина. У своєму романі Йохен Шмідт зображує дворічного Карла, який відкриває світ, і його батько не хоче стояти у нього на шляху. Він дбайливо супроводжує малого під час експедицій по квартирі та на вулиці, на дитячий майданчик та у магазин, згадуючи тим часом власне дитинство. »Шмідт настільки винахідливий у зображенні мікрокосмосу сім‘ї, що весь роман стає втіленням любові«. [Катарина Тойч, »Kulturzeit«]. Модератор: Юлія Запорожченко. Текст читає: Максим Лінник.

17:00-18:30 – Літературний музей, Золота зала. Андрій Курков, Україна. Андрій Курков, який з дитинства живе у столиці України, здобув світове визнання завдяки своїм романам та оповіданням. Колумніст багатьох міжнародних газет, Курков вів щоденник подій, що відбувалися на київському Майдані. Нещодавно вийшов його роман »Шенгенська історія«, в якому розповідається про молодих литовців, котрі, зрадівши скасуванню віз, мандрують у пошуках щастя країнами Західної Європи. Юрій Винничук, Україна. З дев’яностих років Юрій Винничук є однією з наймасштабніших постатей сучасного літературного процесу в Україні. Його роман »Танґо смерті«був відзначений премією »Книга року BBC 2012«. Як патріот і знавець Львова, Винничук присвятив цьому місту багато літературних та публіцистичних творів. На III Літературному фестивалі в Одесі він прочитає уривки зі свого нового роману. Модератор: Юрко Прохасько.

18:30-20:00 – Літературний музей, Золота зала. Ніч поезії IV: Мірча Динеску, Румунія, Олена Герасим’юк, Україна, Галина Крук, Україна, Борис Херсонський, Україна. З юності Мірча Динеску писав поезію й здобув визнання на батьківщині як талановитий поет. Противник режиму Чаушеску, він з 1985 року не міг публікувати власні твори. Динеску став всесвітньовідомим після того, як 1989 року першим публічно оголосив припинення диктатури.
Вірші Олени Герасим’юк, які публікувалися переважно в літературних журналах, характеризуються почуттям національної самосвідомості. У своїх текстах вона часто ставить під сумнів зв’язок між особистістю і зовнішнім світом. Визначна українська поетеса Галина Крук за свої перші поетичні доробки отримала у 1996 році одразу дві літературні премії. Для неї поезія невідривно пов‘язана з навколишнім світом, з чуттєвою реальністю. У віршах Бориса Херсонського, психолога за фахом, його професійна діяльність вгадується не тільки завдяки точним поетичним діагнозам, але й через антропоцентричність, притаманну його текстам: людина посідає центральну позицію в творчості Херсонського. Модератор: Владислав Давідзон. Текст читає: Вадим Головко.

20:00-20:30 – Літературний музей, Золота зала. Пам’ять, говори! V: Андрій Малаєв-Бабель, Росія/США. Андрій Малаєв-Бабель, відомий актор, режисер, дослідник театру та педагог, розповість про свого дідуся Ісаака Бабеля [1894–1940]. Бабеля було відряджено до Першої кінної армії Семена Будьонного в якості літературного хроніста революційних подій 1920 року. Свої спогади Бабель залишив у визначному літературному циклі »Кінармія« [1926]. Письменник став жертвою сталінських чисток і був страчений у 1940 році.

Офіційний сайт