Календар подiй

Виставка «Українська традиція мальованої обкладинки періодичних видань» запрошує усіх охочих. Виставка триватиме з 20 січня по 28 лютого 2016 року.

Українські періодичні видання мають довгу й багату історію. Активно розвиваючись впродовж років, вони ставали своєрідними «трибунами» для передових діячів культури різних історичних періодів.

Найцікавішу роль у творенні національної ідеї і формуванні прогресивних настроїв в українському суспільстві зазвичай відігравали культурно-мистецькі та наукові видання. Вони згуртовували найяскравіших літераторів, науковців, музикантів, педагогів і, звичайно ж, художників.

Одним із найбільш промовистих результатів роботи художника над періодичним виданням є оформлення обкладинки. Мальована обкладинка української періодики представлена не тільки якісними самодостатніми творами графічного мистецтва та дизайну – це ціла сформована традиція з виразними самобутніми рисами, яка надійно зайняла свою нішу в світовому контексті.

З кінця 19 століття видавці часописів запрошували до співпраці найвидатніших тогочасних художників. Це збіглося із загальною тенденцією пошуку національної ідеї та мистецької самоідентифікації в українських культурних колах. І вже з початку 20 століття відбувається мистецьке піднесення. Українські художники, звертаючись до традиційного народного мистецтва, мистецтва козацького бароко та сакрального мистецтва Київської Русі, створюють так званий «новий український стиль». Українське мистецтво нарешті набуває показово відмінних рис від російської чи східноєвропейської традиції, при цьому не поступаючись їм у майстерності чи професійності.

Цей період кінця 19 – початку 20 століття найяскравіше представляють художники, що стали культовими для багатьох наступних поколінь: Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Опанас Сластіон, Антон Середа, Охрім Судомора та інші… Їхній вплив та основні стильові й естетичні знахідки досі прослідковуються в роботах сучасних художників.

Наступний сплеск новаторства й переосмислення відбувся в 20–30-х роках 20 століття. Настає доба авангарду. Українські художники поринають у стилістичні та ідеологічні експерименти. Ідеї, що лягли в основу футуризму, конструктивізму, мінімалізму, ідея космополітизму – ось що хвилює найвизначніших митців цього періоду.

Незважаючи на загальну тенденцію до протесту й бунтарства в авангардному світобаченні, нова естетика дуже природно поєдналася з естетикою попереднього стилістичного періоду. Адже закладені Нарбутом, Кричевським та іншими митцями підвалини нового українського мистецтва – це підкреслена геометричність та орнаментальність. Саме ці риси стали чудовим ґрунтом для стрімкого розвитку авангардних течій в образотворчому мистецтві України. З’явилися імена нових культових художників-авангардистів: Василя Єрмилова, Анатоля Петрицького, Павла Ковжуна та їхніх колег і послідовників.

Незалежний театральний журнал «Коза» – одне з небагатьох періодичних видань в Україні, яке продовжило традицію мальованої обкладинки вже у 21 столітті.

Автор статті – Богдан Поліщук

Подія на Фейсбуці