Календар подiй

Лекції про читання – цикл відкритих лекцій про літературу від літературної майстерні «Бартлбі і компанія».

Фантастика ХХ–ХХІ століть настільки багата і різнорідна, що, здавалося б, годі охопити її основні вектори – але ми спробуємо. Наукова фантастика, фентезі та їхні незліченні різновиди в літературі, кінематографі, коміксах: чим були ці жанри, чим вони є і куди рухаються. І ще одне важливе питання: що з цього досвіду може і має перейняти сучасна українська культура.

Автор курсу і лектор:

Михайло Назаренко – літературознавець, критик, прозаїк, перекладач. Під редакцією і з коментарями Михайла Назаренка виходили переклади книг Джона Краулі, Террі Пратчетта, Артура Конан Дойла, а також графІчні твори Ніла Геймана і Алана Мура. У 2006–2013 роках Михайло Назаренко був головою журі літературної премії «Портал». Разом із Тетяною Кохановською вів у журналі «Новый мир» колонку «Украинский вектор» (2011–2012), присвячену сучасній українській літературі в історико-культурному контексті. Монографія «Реальность чуда (о книгах Марины и Сергея Дяченко)» (2005) стала фіналістом-дипломантом «АБС-премії». У 2007 році Михайло Назаренко отримав заохочувальний диплом «Єврокону» за збірку оповідань і повістей «Новый Минотавр». У 2008 році був відмічений нагородою «Срібний кадуцей» фестивалю «Зірковий міст» у номінації «Критика, публіцистика і літературознавство» за цикл статей про передісторію фентезі «За пределами ведомых нам полей». У 2010 році повість «Остров Цейлон» була відмічена премією Б. Н. Стругацького «Бронзовий равлик». У 2014 році Михайло Назаренко отримав премію імені Нори Галь за переклад оповідання Джона Краулі «Миссолонги, 1824».

Курс складається з 8 лекцій.

Зустрічаємося щовівторка о 19:00.

Внесок за участь:

• 250 грн – абонемент на весь цикл лекцій
• 50 грн – вартість однієї лекції

Щоб замовити абонемент або відвідати окремі лекції, необхідно зареєструватися

Програма

17 січня / 19:00
«Садок вишневий» і «яблуні на Марсі»

Тема космосу переживає часи піднесення і занепадів – із чим це пов’язано? Що шукають фантасти в інших світах – щось принципово інакше і незбагненне чи дзеркало, як твердив герой «Соляріса»? Яке бачення людини і Всесвіту пропонує фантастика ХХІ століття? Чи потрібна космічна тема українській літературі – тут і зараз? Марсіани Велла, Бредбері та Гайнлайна, космічні війни Дока Сміта і Едмонда Гамільтона, «історії майбутнього» від Айзека Азімова до Джорджа Мартіна, «нова космічна опера» Дена Сіммонса і Йена Бенкса, кінофантастика від «Плану 9» до «Аватару» і «Прибуття» – і це ще не все.

24 січня / 19:00
Внутрішній космос і як у ньому не загубитись

На початку 1960-х років англомовна фантастика звернулась від глибокого космосу до внутрішнього світу людини, до підсвідомості й колективного несвідомого. НФ нарешті побраталась із модернізмом і постмодернізмом – і змогла зобразити кризове буття людини ХХ–ХХІ століть. Ентропійні арабески Джеймса Балларда, паранойяльні світи Філіпа Діка, культурологічні ігри Роджера Желязни, Семюела Ділені, Йена Макдональда – і ті закапелки «внутрішнього космосу» українців, куди тільки починають заглядати наші фантасти.

31 січня / 19:00
Утопія, антиутопія, дистопія: в якому майбутньому ми (не) хочемо жити

Утопії, «місця, яких немає», виникають неминуче і регулярно. І так само неминуче являють свій жахливий зворотній бік. Велика традиція антиутопій ХХ століття від Замятіна до Бредбері зовсім не вичерпала можливості жанру. На наших очах замість «світів, у яких хотілося б жити», і «світів, у яких жити страшно», виникають складніші, а отже, і достовірніші моделі майбутнього, про яке можна сказати одне: воно буде не таким, як ми його уявляємо. Від перенаселеної землі Джона Браннера до кіберпанківського «мурашника» Вільяма Гібсона – і в нетрі посткіберпанку Ніла Стівенсона, не минаючи класики кінематографу («Метрополіс», «Блейдраннер» і далі). Анти/утопії працюють як детектори сподівань і фобій – тож погляд на українські твори, написані в цих жанрах, зможе багато що сказати про стан і перспективи нашої культури.

7 лютого / 19:00
З розчаруванням, але не безнадійно

Станіслав Лем, брати Стругацькі, Урсула Ле Гуїн – найбільш інтелектуально та естетично спроможні фантасти нашої доби, ключові постаті польської, російської та американської фантастики 1960-х років, значення яких з часом лише зростає. Наскільки ми їх знаємо і чим вони актуальні для нас? Що відбулося з їхніми творами при перенесенні на кіноекран?
«Бог існує час від часу, і періоди його відсутності досить великі».
«Думати – не розвага, а обов’язок».
«В наших відмінностях – наша краса».

14 лютого / 19:00
Фентезі потойбіч відомих нам полів

Фентезі, на відміну від НФ, легко прижилося в українській літературі і на довгий час витіснило ледь не всі інші форми фантастики. Чому так сталося і чи потрібне воно сьогодні? Та й врешті – що таке фентезі?.. Славетні, але порівняно мало відомі у нас імена, які формували жанр: лорд Дансейні і Джеймс Бренч Кебелл, Гоуп Міррліз і Мервін Пік, а також Пол Андерсон, Пітер Бігл, Річард Адамс, не кажучи вже про Роберта Говарда і Дж. Р. Р. Толкіна. Доля фентезі в кінематографі: чи було життя до Пітера Джексона?

21 лютого / 19:00
Сучасне фентезі: не Дж. Р. Р. Толкін і не Дж. Р. Р. Мартін

«Володар перснів» і «Гра престолів» були бестселерами задовго до екранізацій. Обидва твори змінили не лише жанр, а й західну літературу і культуру загалом. Проте є інші, можливо, не менш важливі шляхи, якими йде фентезі. А прокладають їх Джин Вулф, Джон Краулі, Роберт Голдсток, Гай Гевріел Кей, культові Террі Пратчетт і Ніл Гейман – та перспективні автори початку нового століття. Який досвід ми можемо в них перейняти?

28 лютого / 19:00
«А все через те, що гвіздка бракувало!» Альтернативна історія і чому ми в ній живемо

Яким був би світ, якби історія пішла іншим шляхом? В які часи виникає інтерес до альтернативних історій? Які ключові «точки біфуркацій» у різних культур? Чому лише останнім часом «альтернативки» почали з’являтись на екрані (серіал «Людина у Високому Замку»)? Що кажуть історичні фантазії Джека Фіннея, Ніла Стівенсона, Конні Вілліс не лише про минуле, але й про сучасність? І, врешті, яка роль «альтернативок» у формуванні суспільної свідомості сучасних України та Росії? Війна йде не лише у просторі, але й у часі.

7 березня / 19:00
Поза межами визначень: що нам робити з фантастикою

Фантастика є важливим культуротворчим, а отже і націєтворчим чинником. Уявляючи можливе і абсурдне, бажане і небажане, перспективи і глухі кути, вона дозволяє вибудовувати традицію і моделювати шляхи в майбутнє. Йдеться не лише про фантастичну прозу, але й поезію, драму, кіно, живопис і такий синтетичний вид мистецтва, як комікси. Про все це – в останній лекції циклу, а особливо ж – про графічні романи Алана Мура, Ніла Геймана, Шона Тена та інших майстрів.

Контакти:
web: www.bartleby.com.ua
e-mail: [email protected]
fb.com/bartlebycompany
(093) 621-51-51

Подія на Фейсбуці