uncategorized

Цьогорічна весна принесла не лише сонячні промені, а й поетичну веснянкуватість Максима Рильського. 115-ту річницю від його народження та 100-ту – від початку літературної творчості – вирішили вшанувати репринтним виданням першої збірки молодого поета «На білих островах». Презентація відбулась за участю онука й правнука відомого класика; саме за ініціативи родинного фонду Рильських бачать світ перевидання юної творчої спадщини видатного поета. Перші відгуки про друге життя столітнього книги збирав Іван Поліщук.

/

/

Найбільше привертає увагу наявність суперобкладинки, яка оберігає тоненьку, майже брошурну книжечку. У саму збірку ввійшли твори, які Максим написав у 14-15 років. Про свої перші літературні кроки він розповів у спогадах «Із давніх літ»:

«Батько помер 1902-го, і зиму після його смерті прожила наша сім’я в Києві, у квартирі Антоновича. Там я, семилітній хлопчик, уперше написав віршик, що починався словами “Іванушка-дурачок скочив коню на бочок”… До речі сказати, письма й читання першим учив мене батько, і – дивина у нас за тих часів – українською мовою. Перша книжка, яку я прочитав, був «Робінзон» у перекладі Грінченка. Ще один віршик, набазграний тієї зими, запам’ятав я до слова. Он він:

Прошак

Ішов прошак обідраний,

Од всіх людей зобижений.

Шкода мені прошака,

Що у нього гірка доля така.

Але я проти Бога не іду,

А за старця

Молюсь і ввечері, і вранці.

(Як видно з останніх рядків, «переконання» на той час я мав досить помірковані).

А там уже пішло й пішло – і «поеми», і «драми», і «трактат»… Так і залишився я людиною, що не може байдужно дивитись на білий, несписаний папір…

Десь у класі четвертому почав я друкувати свої вірші, 1910-го року вийшла в світ перша моя книжечка – «На білих островах»… Відтоді я почав вважати себе справжнім літератором…»

/

/

/

Читаючи творіння молодого літератора, як на долонях бачиш вразливу юну душу. Для знайомства з ранньою творчістю Максима Рильського подаємо кілька поезій із збірки, яку не знайдете у книгарнях. Адже 1,5 тис. наклад створили лише для державних бібліотек. Отож, ексклюзивне молоде складання з розділу «З сердечних глибин»:

***

Без хвилювань, без мук з тобою я балакав

І навіть усміхався…

Але чи знаєш ти, як серцем всім заплакав,

Коли один зостався.

Тоді уста мої тобі щось говорили

І ти щось одмовляла, –

Та вийшла ти… замовк твій голос милий –

І сумно в хаті стало.

Поезія з розділу «Intermezzo»:

Журавлина пісня

Ми летимо ключем в блакитному просторі

В степи зелені рідні із-за моря,

Дзвінкую пісню ми співаємо в блакиті,

Промінням соняшним прозорим оповиті.

Вже ріднії поля убралися квітками,

Весна сама летить у небі чистім з нами

І посилає скрізь цілунки чарівнії …

Привіт же вам, степи ви дорогії!…

Поезія з розділу «З вечірніх мелодій»:

ІІ.

Проміння золоті нитки

Вже розриваються,

Згасають,

Зірки – небес ясні квітки

Вже розцвітаються,

Сіяють.

/

/

/

Підготувала Ірина Щербата