Календар подiй

«Видавництво Старого Лева» запрошують підлітків, студентів, їхніх батьків, а також усіх, чиє дорослішання припало на початок 2000-х років, на презентацію роману Анастасії Левкової «Старшокласниця. Першокурсниця». Модераторка — Настасія Євдокимова.

Анастасію Левкову знають переважно як арт-директорку мережі Книгарень «Є», журналістку, яка пише про книжки та про міста, веде проект «Приватна урбаністика» на сайті «Тиждень.ua». Але протягом усіх років професійної діяльності Анастасія Левкова задумує та пише власні книжки. У надрах її комп’ютера — недописані повісті, романи й есеї, однак цьогоріч у «Видавництві Старого Лева» нарешті таки виходить завершений роман, точніше, роман у щоденниках — «Старшокласниця. Першокурсниця».

«Книжку було написано протягом 2015-го року, — розповідає Анастасія Левкова. — Рік вона «відстоювалась», її читали «контрольні» читачі, і їхні відгуки було враховано, коли я неодноразово правила рукопис. Оповідачка — дівчина 14-18 років, школярка в маленькому українському містечку, а потім студентка київського вишу, — веде щоденник про своє повсякдення, у якому розгортається любовна історія, а також рік у рік глибшає розуміння себе самої, близьких людей і світу довкола. У результаті постає роман про дорослішання, й тому книжка нерівна: спершу вона може видаватися кострубатою, але потім оповідь тече плавніше, охоплює дедалі більше коло тем. Я писала «Старшокласницю. Першокурсницю» для підлітків, бо вважала, що маю чим із ними поділитися, але з відгуків «контрольних» читачів бачу, що вона може зачепити й моїх ровесників — усіх тих, чиє дорослішання припало на початок 2000-х років, адже саме про цей період тут ідеться».

Ця книжка втілює досвід юнацтва, дорослішання дівчини-підлітка у часи, вже незнайомі сучасному поколінню. Така собі мікроісторія, пронизана схожими і для нашого покоління рисами, проте водночас зовсім інша!

Марта Попик, студентка

Перш за все, книжка про те, як іти назустріч змінам і допомагати їм статися з тобою, а також із країною.

Христя Лещук, школярка

Ця книжка – про «бути собою» в українських реаліях початку двотисячних, про намацування своєї сродної праці, у широкому сенсі. Сродного для себе життя й усвідомлення відповідальності за цей вибір. А ще – про стрижень особистості, що значною мірою формується у підлітковому віці.

Юлія Кропив’янська, літературна критикиня

Тел.: (044) 235 88 54

Вхід вільний.