Місця

Вид. Кав’ярня.

Клас. Кав’ярня-книгарня.

Родина. Мистецьке об’єднання “Дзиґа”.

Повна назва. Літературна кав’ярня “Кабінет”.

Місце популяції.
вул. Винниченка, 2,  м. Львів,
Телефон: 032-2765832
(050) 379 99 61 (Юрій Кучервий)

[geo_mashup_map]

Період
Щодня від 10:00 до 23:00
Літературні зустрічі відбуваються щосереди.

.

тт

бб

Еволюція. На початку вересня 2007 року поет-координатор літературних зустрічей Юрко Кучерявий разом із Маркіяном Іващишином, який є безпосереднім батьком “Дзиґи”, розпочали літературну революцію на теренах рідного міста.

Відомо, що до цього проекту було багато схожих літературних кав’ярень, які існували зовсім недовго. Єдина радість культурного Львова — щорічний Форум видавців. Однак він, звичайно, не здатний сповна забезпечити мистецький розвиток богемних прошарків західноукраїнської столиці. Тому й вирішили створити такий собі матеріальний спосіб капіталізації культури. “У своєму первинному значенні слово “кабінет” – це бібліотека, де говорять пошепки, — пояснив Юрій. — До нас приходять люди, щоб закохуватися у книжкове мистецтво”. Дизайнером інтер’єру є відомий львівський художник, історик мистецтва і дизайнер в одній особі Влодко Костирко.

У “Кабінеті” активно діє два проекти. Один – це літературні обговорення поза очима автора разом із Віктором Небораком та Іваном Котиком. Іншою формою літературного бачення кав’ярні є “зовсім молоді” зустрічі з перекладачами (власне, як перекладачами, а не як літераторами чи письменниками).

Систематично щотижня у “Кабінеті” проводяться літературні зустрічі з найцікавішими творцями української літератури. Юрій Кучерявий керується певними критеріями у виборі того чи того письменника на зустріч із цінувальниками охудожненого слова. Передусім це має бути не львівський і не розкручений митець. “Кабінет” деякою мірою бере участь у творенні нової маловідомої літератури, доносячи до загалу свіжі й нікому не відомі обличчя.

.

тт

ьь

Асортимент. На полицях “Кабінету” кілька тисяч книжок. Це переважно доросла художня література. Тут майже повністю представлені журнали “Київська Русь”, “ШО”, “Сучасність”, “Український тиждень”, “Четвер”. Засоби до читання кав’ярня отримує від видавництв, фондів, від колекціонерів і з антикварних крамниць.

Пошук. Книжки тут розміщають за видавництвами і серіями.  У “Кабінеті” завжди присутня приємна і привітна консультантка, яка всю літературу, якщо не читала, то перегортала точно. Але кожен відвідувач має змогу самостійно знаходити цікаві видання і сміливо поринати в глибини друкованого слова.

.

тт

.

Читання. Посидіти з книжкою в руках можна в усіх залах. А їх тут чотири: три для курців і лише один для тих, хто надає перевагу здоровому способові життя. Приємною особливістю “Кабінету” є зручні дивани.

.

оо

.

Додаткові ритуали. У меню закладу багато всіляких наїдків-напитків і … рідкісні твори сучасної літератури, які розміщені поряд із назвами запропонованих страв. Юрко розповів, як одного разу довідався про нову ще ніким не читану прозу Тараса Прохаська. За деякий час уривки з твору письменника вже були поміщені в меню кав’ярні, що дало змогу популяризувати ці твори серед любителів згаданого письменника. В одному із залів є більярдний стіл для любителів азарту.

Типовий читач. Це насамперед молодь, а також заможні представники влади, бізнесу, члени різних політичних партій і, звісно, особи, які безпосередньо пов’язані з літературою. Багато відвідувачів уже давно стали постійними.

Цінова політика. Як і в інших книгарнях. Тільки от ритуал купівлі відбувається значно довше. Книжку можна кілька днів поспіль переглядати і перечитувати, перш ніж вона стане вашою власністю.

Буккросинг. Його нема, але вже давненько планується. Потрібні засоби і люди, які могли б це робити. Наразі ні перших, ні других немає. Прикро. Хоча й ця особливість не робить “Кабінет” незамінним для культурної еліти львів’ян і не тільки.

.

Ірина Павлюк,
спеціальний кореспондент зі Львова