Читомо > Новини > Буктрейлер по-українськи: додаткова промоція книги чи забавки для видавця?

Новини

Буктрейлер по-українськи: додаткова промоція книги чи забавки для видавця?

26.02.2013 1 Автор:

Є жарт, що фільми знімають у зворотному напрямку: спочатку – захопливі епізоди для трейлера, а потім – прісні сцени між ними. І якщо ви не маєте звички спізнюватись в кіно, після перегляду двох-трьох анонсів перед основним сеансом свого фільму, безсумнівно, хоч раз говорили: ось на це варто піти. Книгарня – не кінотеатр, але хто сказав, що читача не можна змусити купити книжку за допомогою відео?

Захід нам допоможе

Якщо у світі буктрейлер (чи книготрейлер, як дехто його називає) вже давно перестав бути новинкою – навіть незважаючи на те, що з’явився як вид реклами тільки у 2003 році, – на пострадянському просторі про нього почули відносно нещодавно, буквально 3 роки тому.

Світовий досвід показує, що власний канал видавництва на YouTube став уже не маркетинговим ходом, а правилом хорошого тону. Більшість видавничих гігантів має досить розвинені канали, на яких регулярно з’являються інтерв’ю з авторами, відео з презентацій і, звісно ж, буктрейлери. Кількісні показники відеоканалів без котиків і смішних роликів приємно радують.

Так, наприклад, канал «Random House» має майже 3,5 тис. підписників і більше 5 млн переглядів. Британці з «Penguin Books» мають біля 1,3 тис. підписників і понад 700 тис. переглядів, коли французький «Hachette Book Group» трошки не дотягнув до 1,2 тис. підписників, однак відео цього видавництва подивились понад 4 млн разів! До порівняння на чи не найпопулярніший канал видавництва «Грані-Т» підписано 31 осіб, а кількість переглядів 20 тис. Трохи більше у «Meridian Czernowitz»: 52 підписників і майже 27 тис. переглядів.

Можливо, не велика популярність української книги на на YouTube зумовлена тим, що до України рух буктрейлерів докотився порівняно нещодавно. Як зауважує Діана Клочко, колишній шеф-редктор видавництва «Грані-Т»,  коли восени 2010 року вона створювала буктрейлер до книжкового проекту «Винарні», вважала, що робить це вперше в Україні. «На презентації у книгарні «Є» мені вказали, що був ще буктрейлер до детективу Наталі та Олександра Шевченків, який демонструвався на Форумі видавців того ж таки 2010 р. Тому відео-буктрейлер до книжки – це першість О. і Н.  Шевченків, флеш-буктрейлер до книжкового проекту – за мною», – підкреслює вона.

.

На відміну від закордонних книгороликів, українські трейлери у кращому випадку назбирують по кілька сотень переглядів. Лише деякі продивились більше тисячі користувачів, але така кількість зумовлена переважно не якістю ролика, а зірковістю самого автора й роботою піар-служб видавництв у цілому. Немало кліків додає і поява у кадрі самого автора.

Так буктрейлер на книгу «Голова Якова» Любка Дереша, не зважаючи на критику в затягнутості й одноманітності відеоряду, зібрав майже 5 тисяч переглядів. Безсумнівний рекорд.

.

З іншого боку, анімаційний ролик на «Лексикон інтимних місць» Юрія Андруховича, але без автора у кадрі, переглянуло лише 2 тис. осіб.

Зрештою, кількість переглядів не є показником якості самого трейлера. Якість переважно оцінюють на спеціалізованих конкурсах книгороликів, яких у світі уже вдосталь: «Trailie Award» (США), Всероссийский Конкурс-парад Буктрейлеров (вперше пройшов 2012 року), Best book tra?lers, YALSA тощо. Є навіть конкурси для підлітків і дітей. Найцікавіше, звісно, призовий фонд, який вимірюється сотнями тисяч доларів. Відповідно – рівень робіт набагато вищий: є за що позмагатись.

Кіно, вино і… книжки

За словами Діани Клочко, в Україні буктрейлер скрізь працює доволі мляво. За ці два роки не було жодного випадку, щоб він був зроблений настільки художньо-вигадливо і рекламно-якісно, аби серйозно впливати на продажі або хоча би впізнаваність книжки чи проекту.

Однак українські видавництва потихеньку пробираються з рекламними відеороликами до свого читача – не тільки через канали YouTube, але й через телебачення. Наприклад, відкриття минулого року, перший графічний роман-блокбастер «Даогопак» від видавництва «Небесний ключ» засвітився навіть на телеекранах.

.

Одним із найбільших ентузіастів у створенні буктрейлерів в Україні є молоде й прогресивне видавництво «Meridian Czernowitz» . Для них досвід роботи з буктрейлерами почався у 2010 році, однак піку своєї популярності така форма промоції книги набула минулоріч. Тоді було створено ролики на книги Юрія Андруховича, Оксани Забужко, Андрія Любки, Ігоря Померанцева (саме на одну з його книг Діана Клочко зробила для видавництва їхній перший трейлер).

На думку Ірини Вікирчак, директорки «Meridian Czernowitz», метою такої роботи є створення своєрідного супроводу книжки  не тільки задля розширення аудиторії, але й для підняття рівня якості читання для українців загалом.

.

Ролики для «Meridian Czernowitz» створюють спільними зусиллями знайомих у межах невеликого бюджету. Манера, спосіб створення буктрейлера різняться залежно від книги: практично трейлер молодіжного серіалу для «40  баксів плюс чайові» Любки, медитативний ряд портретів для «З мапи книг та людей» Забужко та інші. Відео «живуть» на каналі в YouTube, в соцмережах. Ролик для літературно-мистецької акції «Картографія», яка в лютому пройшла в Києві, ненадовго «оселився» на каналі TВi.

Як пояснює пані Вікирчак, буктрейлер вписується в їхню ідею супроводу книжки іншими видами мистецтва, що активно демонструється під час поетичного фестивалю в Чернівцях.

Видавництво «КСД» створило 5 буктрейлерів: три з них – силами видавництва (на книжку Пауло Коельйо «Рукопис знайдений в Аккрі», на роман Василя Шкляра «Ключ» та на дитячу серію «Бібліотека гарних справ»), дві – спільно з авторами. Проте видавництво чомусь досі не завело свій канал на YouTube.

На допомогу видавницям часто приходять захоплені читачі, яких у той чи інший спосіб надихає та чи інша книжка. Такі книгоролики  від читачів прийнято називати фантрейлерами чи то пак фанбуктрейлерами (з термінологією, як бачите, теж є складнощі). Наприклад, відео за мотивами книги Ірен Роздобудько «Дві хвилини правди» підготували бібліотека №3 м. Херсон та Арт-групи «Режиссёр.орг».

.

Фантрейлери значно полегшують життя самим видавництвам – в основному тим, що безкоштовно рекламують книжки.

 

.

Бабусина казка.avi

Своєрідним і досить незвичним є створення буктрейлерів на дитячі книги. Наприклад, поширена практика в Штатах – реклама книги на екрані в шкільному автобусі. Крім того, зважаючи на всюдисущість дітей в інтернеті, ігнорувати саме цей сегмент своєї аудиторії для видавництв було б вершиною непоміркованості. Так чудові роботи ілюстраторів, які трудяться над книгами, можуть перетворюватись на симпатичні мультики, які приваблюють не лише дітей, але й дорослих.

Серед піонерів, що зняли буктрейлери на дитячі книги, слід неодмінно згадати видавництво «Грані-Т», яке ще в 2011 році запустило перший ролик на серію «Життя видатних дітей».

Як зауважує Тетяна Терен, керівник прес-офісу «Граней-Т, після першого, утім, доволі вдалого «млинця» видавництво підготувало нові буктрейлери – на серії «Сучасна дитяча проза» та «Сучасна дитяча поезія», на книгу Ірен Роздобудько «Пригоди на острові Клаварен», а також на дві книги Миколи Гоголя – «Петербургские повести» та «Записки сумасшедшего», які об’єднує прекрасна графіка Юрія Чаришнікова. До слова, останній ролик нагородили спецпризом журі конкурсу буктрейлерів Краснодарського «Дому кіно» за гармонійність візуального ряду.

Одним із останніх побачив світ буктрейлер до унікальної кулінарної повісті від Оксани Лущевської та Лани Світанкової «Солька і кухар Тара-пата».

Буктрейлери до книжок Миколи Гоголя в ілюструванні Юрія Чаришнікова, до серій «Життя видатних дітей» і «Сучасна дитяча проза» мають понад тисячу переглядів. «Узагалі ж, для книжкового ринку України нормальною є ситуація, коли бутрейлер переглядає в середньому 300-500 глядачів. Це вкрай мало, якщо порівнювати із переглядами буктрейлерів у світі. Але ж це не означає, що українського читача не потрібно привчати до такої форми подачі інформації про новинку!» –  зазначає пані Тетяна.

.

Трейлер на «розумну» книжку

Про що і як можна зняти трейлер для книжки з сюжетом, зорієнтуватись досить нескладно. Але, як виявляється, і серйозне видання може заслуговувати на створення ролика про себе. Так, наприклад, видавництво наукової та навчальної літератури «PWN» у Польщі створило цілий цикл буктрейлерів на книгу Філіпа Зімбардо та Річарда Геріга «Психологія та життя»: тут і цікава анімація, і опитування, й інтерв’ю з автором не лише з приводу книги, а й на загальні теми з психології.

На жаль, чи то українські видавництва «розумної» літератури вирішили, що не знайдуть в інтернеті свого читача, чи то просто не мають грошей на зйомки буктрейлерів, однак в тому ж YouTube їх просто немає. Наприклад, одне з найплідніших у плані випуску науково-популярної літератури видавництв «Темпора» (і єдине з таких, яке має свій відеоканал) може похвалитись дуже скромними результатами й не менш скромними 8 промовідео за майже рік існування каналу.

.

На думку директора видавництва «Академвидав» та автора книг з видавничого бізнесу й маркетингу Василя Теремка, особливо перспективним із «серйозної» літератури жанром для буктрейлерів є навчальна література. «Зважаючи на все більше розповсюдження мультимедійних технологій для навчання, буктрейлер сам вже виступає своєрідним натяком на мультимедійність. На такий продукт значно простіше робити відео. Інше питання, наскільки це вже буде потрібно й цікаво», – вважає він. 

Загалом же спеціаліст підсумовує, що белетристика чи дитяча література дає значно ширше поле для створення буктрейлерів, хоча в цілому все залежить від аудиторії, для якої й відео на серйозну книжку може стати цікавим. Інша справа – чи належить споживач такої продукції до культури, в яку органічно вписується промо книги через інтернет.

Інше питання – чи впливає наявність буктрейлера на купівлю тієї чи іншої книжки. Виміряти їхню ефективність поки що не вдалося.

«Всі буктрейлери ми створюємо та використовуємо, як додатковий інструмент піару та маркетингового просування автора та його твору, тому виокремити його вплив на продажі важко. Але, на мою думку, певно, що якийсь вплив, створення відеоряду до книжки, має як на продажі, так й на зацікавленість автором та його творами»,  – вважає Іван Лопатченко.

.

Підводні камені

Однак жоден промоційний хід не може обійтися без проблем. Що ж чекає видавця, який вирішує просувати себе через буктрейлери?

«Хоча рекламних місць, де можна взнати про трейлер, і де можна його переглядати – не стало більше, – підкреслює один з найбільших клопотів Діана Клочко. – Формат YouTube добрий, але і його розміщення потребує специфічного промо:  зокрема у соцмережах не дуже активно поширюють буктрейлери. У порівнянні із рецензіями – приблизно вдвічі менше».

Василь Теремко, вважає, що будь-який спосіб сказати суспільству про себе має значення та має свою аудиторію. Зокрема буктрейлер перспективний як жанр, зважаючи на дедалі сильніше загострення конкуренції. Однак іще далеко не всі видавці розуміють його роль і можливості. «Інша суттєва проблема в тому, що якість кадрів, які здатні готувати хороші та ефективні буктрейлери, вимагає відповідної оплати. А це не кожен може собі дозволити», – підсумовує він.

Тож, чи не найбільший підводний камінь– це пошук фінансування. Зважаючи на українські реалії, наші видавці гроші з бюджету на буктрейлери виділять нешвидко. Переважно доводиться викручуватись і шукати інших шляхів оплати.

«Буктрейлер на мою книгу – це подарунок від студії «TransMissia». Студія, яка його робила, професійна, спеціалізується на авто, переважно на тест-драйвах, то якби ми платили за її роботу, це було би дорого. Знімали один вечір, пост-продакшн, звичайно, тривав довше», – коментує «бюджет» відеоролика Оксана Форостина, письменниця, авторка книги «Duty free».

Але навіть за такого створення ролика «по дружбі» можна обійтись без піратства.

«Контент легальний: власні зйомки плюс архів студії «TransMissia», там є ще контент з відеобібліотек, а музика від львівської групи «Годо», яка мені дозволила використати уривок з її пісні», – розповідає пані Форостина.

 

«Власні буктрейлери створювали самостійно, і все це більше схоже на певний експеримент,  – коментує Іван Лопатченко, піар-менеджер видавництва «КСД». – Буктрейлер на книжку Любко Дереша створювався на березі Червоного моря в Єгипті, де на той момент жив Дереш, знімався на професійну камеру. Трейлер на книжку «Бот» створювався спільними зусиллями друзів Макса Кідрука та видавництва. Знайшли людей, спільно узгодили концепцію й все швиденько втілили в відеоряд».

Та все ж більшість буктрейлерів вітчизняного виробництва викликають багато запитань у пересічного читача і легкий шок у професійних режисерів чи відеооператорів. Крадені шматки відео, музики, недолугі шрифти з флешем, який телевізійники перестали використовувати ще в 90-х (звісно, мова не йде про деякі програми Першого національного чи телеканалу “Культура”). Тож, недивно, що деякі трейлери не те, що не зацікавлюють книжкою, а відштовхують аудиторію, яка має бодай мінімальний смак і розуміння функціональності таких речей.

.

 

На подібне жаліється й Ірина Вікирчак: «Більшість існуючих буктрейлерів в Україні малобюджетні й малопрофесійні. Та, мабуть, найпроблемніше – брак місця для ротації для буктрейлерів. Є канал на YouTube, є соціальні мережі, був невеликий вихід у сферу телебачення. Однак на тому ж Фейсбуці наші відео поширюють одні й ті ж люди. Немає достатньої можливості на більшу аудиторію, немає доступу до загального простору».

 

…Замість епілогу

На питання, чи комусь потрібен буктрейлер взагалі, Діана Клочко підкреслила, що він потрібен і видавництвам, і книгарням, і бібліотекам, але інша справа – в якій естетиці, якості, формі? «Поки що я бачу, що буктрейлери розвиваються, швидше, як творча забаганка, можливість спробувати себе у новому форматі, але не як частина піар-стратегії чи бізнес-плану. Мене тішить, що зараз майже до кожного гарного книжкового проекту додається вже й трейлер, це є ознакою гарного тону», – зазначає вона.

Олена Поціпух, Оксана Хмельовська

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. 16.01.2017 в 7:34 pm

    Перша спроба вдалася :)
    https://www.youtube.com/watch?v=y72uqmKGf2E

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe