На виставці АРТ КНИГА, що триває у Музеї книги та друкарства, Олег Грищенко представив свою роботу “Махновірші” і тим самим перервав суперечки щодо лексично зумовленого стереотипу книжкової форми артбуків. Дивіться книгу художника до 25 березня за адресою вул. Січневого повстання, 21, корпус 9.
.
.
Яскраві неоднозначні історичні особистості й сьогодні є актуальними серед митців. Хоча іноді такі фігури використовуються в політичній кон’юктурі, варто визнати, вони є доволі привабливими для художнього осмислення та творчої рефлексії. Можна прослідкувати певну тенденцію: створення навколо них музично-художньо-літературної комунікації, наприклад, у вигляді іменних фестивалів. Не оминула така доля й постаті Нестора Махна, згадаймо нашумілий Махно-фест.
.
Художник Олег Грищенко досліджує персоналію Нестора Махна та його всесвітньо відомі тепер авантюри у вигляді книги. Однак Олег подає дух махновської боротьби з точки зору його рушійної сили – народу, ролі в ній саме українського етносу.
Так, спочатку була спроба створити книгу традиційною форми, з якої, по мірі гортання сторінок, поставали досить жорстокі образи-гримаси армійської нечисті. Малюнки в техніці сухої голки, такі ж сухі й гострі, як буденність війни. Вони накладаються на думку про народ як про ядро цього повстання, сили, яка була часом приспана, аж от піддалася на провокацію однієї людини.
.
Тут підкреслений такий аспект: народна маса, яка об’єднана етнічним корінням, була основою армії, та її атаман з анархічно-космополітичними гаслами й доволі хворими амбіціями – це апріорі два різноспрямованих вектори.
Перехід до наступної форми книги, як розповідає Олег, витікав з суто хлопчачого бажання погратися в зброю. Тема Махна виринає знову, потребуючи виходу в простір, агресивнішої атаки на рецептори сприйняття книжкових консерваторів. Так з’являються «Махновірші».
.
.
Рушники-транспаранти, немов набої, таяться в тубусі-кулеметі. Їх народна орнаментика – уособлення традиції, носієм якої є народ і яка вступає в конфлікт зі спробами трансформації суспільства. Ці набої вибухають в часи протиріч, повстань та вирішальних моментів історії. Простота та лаконічність образного рішення полотен передають той щирий підйом духу, що властивий народному рухові. Грубуватість полотен підкреслено акцентується, як і дещо неоковирні ритми графоманських рядків Махно. Власне, тексти тут також виконують роль малюнків.
.
.
Малюнки-вибійки на полотні, не індивідуалізовані солдати загальної череди кулеметного набою – армія, яка викрикує спільні гасла, а не власні слова. Водночас ця безособова маса є могутньою рушійною силою революції, а надто, коли вона підкреслено націоналістична.
.
.
«Махновірші» – це не книга-наратив, а, скоріше, авторське відтворення емоційного наповнення тих текстів. Вони легкі, чіткі у візуальному плані, а сама книга, окрім виставкового експонування може бути зручною у використанні. Адже трансформація книги та можливість її мобільного транспортування – не зайві якості в похідних умовах. Для тих, хто здійснюватиме паломництво до Гуляйполя цього року, це варто взяти до уваги.
Настя Денисенко
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
Автор – оригінальна і мисляча особистість. Цей проект ще раз в цьому переконує. Сміливий вибір теми і смілива подача!