Без розділу

Він сприймає текст як картинку, тому не байдужий до форми. У нього гарне почуття гумору, й він готовий відповісти на будь-які дотичні питання стосовно своєї унікальної в Україні діяльності. Дмитро Растворцев – графічний дизайнер, який займається створенням шрифтів і має мрію – створити маленьку чорну сукню. Як вважає Дмитро, саме типографічно грамотний майстер здатен підсилено передати стиль, характер тексту художнього твору й будь-якого іншого. «ЧИТОМО» стало цікаво поспілкуватись із знавцем шрифтових справ, тим більше дізнатися, як народжуються нові гарнітури

– Дмитре, звідки взагалі з’являються  шрифтові дизайнери в Україні? Де вони, власне, отримують професійну освіту?

– В Україні у шрифтовий дизайн приходять, як правило, люди із суміжних професій (дизайн, програмування). У деяких українських вишах повідкривалися більш-менш фахові факультети, спеціальності. Але про випускників-спеціалістів поки що говорити зарано. Наскільки я знаю, більш-менш прийнятно розказують студентам про шрифти у Харківській академії мистецтв, Львівській академії друкарства, Київському інституті прикладних мистецтв. Наразі, путню шрифтову освіту отримують закордонном, зокрема, у Росії, Нідерландах, Швейцарії.

Знову ж таки, інститут – це тільки перший крок. Світ дуже мінливий, треба весь час тримати ніс за вітром, саморозвиватися, рефлексувати.

Особисто я – ентузіаст-самоучка зі стратегією «не святі горшки ліплять».

– Часто замовляють сьогодні в Україні гарнітури? Хто найчастіше?

– Ну, у порівнянні з тою ж таки Росією, не дуже часто. Стереотипно шрифт – це дуже непомітна деталь. Тому люди, які користуються шрифтами, найчастіше думають: для чого витрачатись на те, чого не помітять, навіщо платити більше (як у тій реклямі)?. Наразі замовлення ексклюзивних шрифтів – прерогатива великих видавничих домів і серйозних компаній. Тобто тих, хто піклується про свій імідж та обгін конкурентів.

– Яка нинішня ситуація з розвитком кириличних шрифтів? Які, як Ви вважаєте, є згубні тенденції, що здатні вплинути на кириличні шрифти?

– На заході люди давно зрозуміли цінність шрифтів і типографіки взагалі. На наших теренах інтерес поновився уже з розпадом Союзу. Проте згубні тенденції в Україні  стосуються культури в цілому. Це можна зрозуміти: первинні потреби пріорітетніші за вторинні. Коли люди думають про пакет гречки їм не до філармоній. Але особливості українських реалій такі, що навіть маючи мільйон пакетів гречки, до філармонії руки не доходять. Точніше, ноги.

– А які позитивні зміни?

– За останні роки мені здається, ситуація з кириличними шрифтами покращилася. Прийнятну кирилицю роблять і роблять більше. І у нас і закордоном. Небайдужі люди пропагують шрифтову культуру, заохочують власним прикладом, транслюють важливість типографіки. Точніше типографії (у сенсі typography, а не друкарні).

– Які саме заходи відбуваються у нас і як за ними слідкувати?

– Багато людей організовують і обговорюють шрифтодотичні заходи і проекти в інтернеті, на особистих блогах.  Скажімо, російські фахівці Королькова (leksandra.livejournal.com) і Гордон (yurigordon.livejournal.com) готують до виходу спеціалізовані книжки, а під час цього обговорюють їх із майбутніми читачами. Шрифтові приктики і викладачі Рудерман і Голиженков, крім своїх портфолівних, підримують актуальний ресурс typoholic.ru. На сайті відомий дизайн-журналу «Как» не менш відомі типографи  ведуть спеціалізовану колонку з можливостю дискусій  «Слово про букву» (kak.ru/columns/wordletter).

Український дизайнер  і каліграф Андрій Шевченко (andrij.livejournal.com) розробляє і обговорює українські шрифтові терміни.

Якщо читачам цікаве українське шрифтове сьогодення раджу переглядати
уа_типо-жж-спільноту, що модерується відомим професіоналом Заречнюком (community.livejournal.com/ua_typography).

До речі, якщо у когось виникне питання що до типографійних нюансів – можете спитати безпосередньо у автора або в профільній спільноті. Вам неодмінно допоможуть. Більшість шрифтових дизайнерів доволі люб’язні і привітні люди.

– Чи берете участь у цьогорічному «Святі кирилиці»?

– На цьогорічне Свято кирилиці, швидше за все, поїду.

– Дмитре, а чи існує мода на шрифти?

– Так.  Можна провести паралель з одягом. Скажімо, завищена талія, рукавчик три четверті, кеди зі строгим костюмом. Є визнані світом кутюр’є, з’являються нові імена. Так  і зі шрифтами. Правда, шрифтова мода змінюється не так швидко, як на одяг. Деякі вдалі шрифти не виходять із моди протягом століть. Так сказати, клясика (як маленька чорна сукня Коко Шанель).

– Які саме, наприклад? І яка сьогоднішня тимчасова мода?

– До сих пір «прочьотні» книжки набирають уже 400-річним Гарамондом та 300-літнім Баскервілем.  Заголовки жіночих журналів 250-річними шрифтами Дідо, назви рок-груп та написи на татухах роблять 800-літньою текстурою, а нагробки – монументальним римським письмом, якому більше 2-х тисяч років. Тому ж «системному» ТаймзНьюРоман незабаром буде 100 років, А Гельветика (прототип Аріалу) нещодавно відзначила 50-літній ювілей. Шрифт Гермес Гротеск, на основі якого зроблено логотип вашого сайту www.chytomo.com, був спроектований ще всередині ХІХ століття.

Звичайно, існують шрифти, які швидше виходять із моди. Точніше, вийшли. Але, як відомо, історія розвивається спіралеподібно : ).

Історія шрифтового дизайну наглядно показана на таймлайні Тарбєєва (tfaces.narod.ru).
Сучасна шрифтова мода і майбутні тренди добре проілюстрована на блозі серйозного шрифтового ресурсу Фонтшоп: http://www.fontshop.com/blog/?cat=76

– Дмитре, як, власне, відбувається процес творення шрифту?

– Створення шрифту можна грубо розбити на етапи:

концепція (народжується у голові);
ескіз, конкретизація деталей (наприклад, олівцем на папері);
відмальовування літер (уже на комп’ютері у графічному редакторі);
підгонка літер, нюансування;
генерація попереднього шрифтового файлу – фонту;
тестування шрифту (на моніторі, на роздруківці);
переробка сумнівних після тесту деталей;
генерація остаточного шрифтового файлу;

У результаті комп’ютерний шрифт має задовольняти як естетичні, так і технічні умови: мати добрий вигляд у друці та на екрані у великому та малому розмірі, не глючити при виводі.

Для ілюстрації процесу можу розказати на прикладі шрифту Крокодила. (http://www.rastvor.com.ua/a-krokodila.htm)

Коли мені нічим зайнятись, а під рукою є папір та олівець, я часто пишу букви, слова.
Інколи виходить непогано, і у голову приходить думка зробити шрифт на основі.

бб

жж

Коли є концепція – далі діло техніки і часу. Малюю ескізи. Іноді досить детальні, іноді – тільки натяки.

юю

бб

Намальоване сканую і переводжу у вектор.

дд

бб

Шрифт – це набір знаків, які можуть існувати у будь-якій послідовності. При цьому набір повинен виглядати рівномірно.  У зв’язку з цим гліфи (контури знаків) треба підретушувати.

.

бб

бб

А потім потрібно протестувати шрифт, надрукувати, перевірити і виправити усі слизькі місця.

бб

тт

Тестувати і виправляти можна нескінченно довго, так як немає межі досконалості.
У мене, як правило, точкою завершення роботи є зовнішній дедлайн.
(«Треба зробити до понеділка», «Термін прийому – до 25-го»).
Тоді я кажу собі: «Всьо, харе, Ctrl+S».

бб

ьь

жж

– Яку власну роботу вважаєте найкращою на сьогодні?

– Шрифт не існує сам по собі. Це – продукт одного проектувальника, який використовує у своїх цілях інший. Тобто кращим можна назвати те, що признане кращим іншими. Одна з моїх останніх робіт шрифт Крокодила минулого року отримав почесного дипльома за на міжнародному конкурсі «Сучасна кирилиця». Хочу надіятися, що не дарма.

– Чи маєте шрифтові мрії?

– Зробити свою маленьку чорну сукню : ).

– Хто Ваші авторитети в шрифтовому дизайні?

– Це наші сучасники. Їх імена, як-то кажуть, широко відомі у вузьких колах: Крістіан Шварц (christianschwartz.com), Тобіас Фрі-Джонс (typography.com), Джонатан Барнбрук (virusfonts.com), Франтішек Шторм (stormtype.com), Петро Біляк (typotheque.com), Юрій Гордон та Валерій Голиженков (letterhead.ru), Тагір Сафаєв… Список може бути доволі довгим. Мабуть, варто економити площу : ) .

– До видань українських літературних творів створюєте шрифти?

– Я – візуал: краще сприймаю картинки, аніж текст. (А текст часто сприймаю як картинку. Звідси й небайдужість саме до форми літер.)

З укрлітеретурою стикаюся «по  долгу службы». Іноді друзі-приятелі просять оформити їхню «нетлєнку». Щоб бути у темі, мені приходиться читати : ).  Як на мене, пишуть нівроку.

Шрифт може передавати емоцію, епоху, нести певний заряд. Наскільки у мене хвата кебети, стараюся підібрати відповідний шрифт.

До речі, нещодавно вийшла гелектронна книжка Антона Санченка «Нариси бурси». Там йдеться про бутність автора за часів його навчання у морехідці. Я втілював візуальну концепцію книжки – дембельський альбом моряка-романтика часів розвитого соціялізму. Для книжки було реанімовано радянський шрифт (потрібно ж якось виправдовувати свою присутність).

дд

– Цікаво, а де її можна буде подивитись-почитати?

Наскільки я знаю, про дистрибуцію автор попередньо домовився з avtura.com.ua.
Ось анонс: http://avtura.com.ua/book/4/

Інші роботи Дмитра можна подивитись на сайті www.rastvor.com.ua

Розмовляла Анастасія Денисенко

Фото надані Дмитром Растворцевим