Читомо > Новини > Витримка друком: справи київської букіністики

Новини

Витримка друком: справи київської букіністики

12.08.2011 2 Автор:

Витримка важлива не лише у вишуканих винах.  Адже час, буває, проявляє найкращі якості продукту, показуючи його «справжнє обличчя» ? нехай то неперевершений смак, благородна пліснява чи… невичерпний попит і цікавість, якщо справа стосується книг – а надто старих. Жовті сторінки, палітурка, побита шашіллю – все це створює особливу атмосферу, відчути яку бажають і успішні бізнесмени (заради статусу), і студенти, які збили ноги у пошуках давніх першоджерел (заради п’ятірок, у кращому випадку – знань), і просто ті, кому важливо мати нерозривний зв’язок зі старовиною (заради естетичного задоволення). А тому ринок букіністичної книги, незважаючи на свій нетривкий статус, продовжує процвітати і в гамірливій столиці, й у менших містах країни.

б

Минуле-сучасне

Торгівля букіністичною книжкою в Україні розпочалась десь у 60-80-х роках. За неофіційними даними, наприкінці 80-х лише в Києві таких крамничок було близько двох десятків, а вже в 90-ті їхня кількість значно зменшилась по всій Україні. На сьогодні у деяких містах функціонують старі і навіть відкрилися нові магазинчики (Одеса, Суми, Кіровоград). Відомий усім туристам Львова букіністичний ринок біля пам’ятника Івану Федорові, у Сумах можна знайти маленьку букіністичну крамничку із промовистою назвою «Кобзар», а у Чернівцях ви побачите стихійну торгівлю старими книжками біля кінотеатру «Чернівці». У Рівному букіністи збираються на центральному продуктовому ринку. Невеличкі книжкові звалища функціонують й у Донецьку, Дніпропетровську та Сімферополі.

А якщо ви хочете відчути на смак задоволення від знайомства з букіністичною книгою столиці, варто звернути увагу на такі не зовсім вже й таємні місця.

 

Тривіальне

Ринок «Петрівка» ? тут, як у рекламі, можна знайти все: від старовинних збірників нот із готичними назвами музичних творів до альбомів із репродукціями Рембрандта чи Мікеланджело, які були так популярні за радянських часів. Знайти букіністичні ряди просто – йдучи довгими рядами ринку, одразу впадають в око просто-таки гори книжок: на прилавках, на стільцях і навіть на асфальті. Вони всюди, так само, як і їхні продавці, які встигають і книжку шукати, і покупців розпитувати. Підійшовши до ятки з науковою і навчальною літературою, ледь розгледіла продавця Геннадія. Він і розповів мені, як воно – бути гідом у світі букіністичної книги: «Займаюсь цим вже років 9. Торгую в основному нехудожньою літературою: це і «вузівські» підручники – математика, фізика та інше, книжки інженерного плану, юридичні».


Потрапляють книжки на ринок різними шляхам – інколи їх приносять, але найчастіше у такий спосіб: «От буває, що бабуся чи дідусь померли, онукам бібліотека не потрібна, тоді можна й купити у них. До того ж, це дешевше виходить». Щодо цін, то це, за словами продавця, приходить з досвідом, адже «ціни ж немає без людини, яка дасть гроші». Складно заперечити…

Варто відзначити, що тепер букіністи працюють законно, хоч  легалізацію виборювали десятиліття. Тепер, як і на всі інші книжкові кіоски, укладається договір оренди з адміністрацією ринку. Пан Геннадій навіть показав свій патент приватного підприємця.

Оглядаючи «товар», помічаю старі фоліанти, на що продавець з усмішкою каже: «Старі довоєнні, дореволюційні книжки – це на дуже вузьке коло покупців. Щодо юриспруденції от, наприклад, один чоловік писав дисертацію – порівнював сталінський кримінальний кодекс із тим, який зараз є. Так він тут днював і ночував. До того ж, я вже на слух можу сказати, чи є у мене книги, які запитують». Тут він трохи спохмурнів і додав: «Знаєте, я за освітою зенітний ракетник – коли я зняв пагони – яке моє пристосування до нинішнього життя? Я вмію професійно збивати літаки – вчився цьому 26 років, а тепер, як аматор, торгую книжками. Хоча я такий нічого собі аматор – з п’яти років читаю, а оскільки оселедцями принципово торгувати не буду, от і живу тут із книгами. Відроблю на точку – й те непогано».

Дивлюсь, як заметушились сусідні продавці, вже починають закликати до себе. Так, зараз кожен покупець на вагу золота, адже тут торгівля – робота сезонна. Трохи далі бачу кумедного чоловіка з капелюхом, насунутим на самі очі. Тільки-но я порівнялась із його рядом, як він кудись зник (а виявилось, просто шукав книгу покупцеві). Його сусід по ряду напівжартома каже: «А ви Стаса шукаєте? Знаєте, він тут у нас магнат – у нього 10 точок з художньою літературою… А ще тут його Ремаркович називають, ну…розумієте, він Ремарка любить дуже». Розумію одне: букіністи – ті ще жартівники. Коли Станіслав Маркович надійшов, мою цікавість мала задовольнити бодай одна його відповідь. «Скільки у мене книг? О, я знаю… Тисяч п’ятнадцять-двадцять, може більше (голос його сусіда: «Та що ти кажеш – їх у тебе 40 тисяч»). Колись важили навіть – так на 4 тонни потягнуло». За 30 років праці знаєш кожну книжку, як-то кажуть, в обличчя.

Про букіністів відгукується сатирично: «Взагалі то хвороба у нас – «накопітельство». Домовляється навіть із працівниками вторсировини. Забирає там за невелику плату книжки, які молодь повикидала на макулатуру.

Ось щодо молодих продавців, то їх справді небагато. Пан Станіслав каже: «Та що ви, молодь же на базарі не хоче працювати! Їм би покетбуками торгувати». Продавець знову відволікається – мама із сином шукають «Дон Кіхота». Одразу вигукують сусіди по «точках»: «У нас є!». І розумієш – всі вони тут конкуренти. Адже, як каже Ремаркович, «книги всюди однакового шаблону».

Переходжу до ряду, де багато музичної літератури. Продавчиня Ольга говорить неохоче: «Працюю 13 років. Багато чого було. А зараз нічого майже не купують. Літо не в прибуток. А що змінилось? Ну, мабуть, менше купують українськомовну книжку – за Ющенка інакше було. Тепер російськими цікавляться в основному. І нотами, як не дивно. Хоча, чому дивно – «Музичної України» немає, а музичні школи є. Батьки ж хочуть, щоб діти вчилися на інструментах грати».

Серед найбільш ходового – Ремарк, Камю, Булгаков, Томас Манн, Костенко, Моруа. А також все за шкільною програмою. Продавець букіністичної книги зі стажем пан Михайло стверджує, що величезним попитом користуються… словники. І хоча нічого не стоїть місці, і все змінюється, але такі цікаві штуки, як «Словник вітрів» 1939 року випуску чи «Словник рим» здадуться цікавим і сучасним читачам. Також привертає увагу ошатна (незважаючи на поважний вік) «Енциклопедія тваринного та рослинного світів» позаминулого сторіччя, де на потертих сторінках видно слід від чийогось олівця і дарчий надпис на форзаці.

А поціновувачів ретро-преси чекає подвійний сюрприз – адже лише тут (ексклюзивно для всіх, хто дійде у закуток петрівського ринку) можна знайти не лише колосальну підбірку німецького журналу «Stern», фактично річну передплату на улюблену газету бізнесменів «Financial Times» та багато іншого. Але, якщо пресу треба «споживати свіжою», то часописи – особливо вузькоспеціалізовані – корисні для  ознайомлення у будь-який час. Як щодо того, щоб прослідкувати за радянською модою у випусках 60-70-х років «Радянської жінки» або спостерігати за модою світовою у таких глянцевих виданнях, як «Vogue» чи «Marie Claire». Біля прилавку з такими глянцевими виданнями вдалося розпитати постійного покупця пані Інну (а за сумісництвом дизайнера), що саме вона шукає серед old-журналів. Виявляється, тут все просто – яскраві обкладинки часописів – найкращий помічник у знайомстві з історією моди. Адже тут, як не дивно, інтернет не всемогутній – тому що сканувати навіть всесвітньо відомі журнали за 50-ті, 60-ті чи 70-ті роки ніхто не буде. А як ще можна дізнатися про те, що носили наші бабусі та їхні сучасниці в сонячній Італії, манірній Англії та вільній Америці? Цікаво, ціни на деякий журнальний секонд бувають вищі, аніж на нові випуски.

Поетичне

До бурхливої весни 2011 року, коли столичні керманичі й не думали особливо працювати заради того, щоб приводити центральні вулиці міста в порядок до «ЄВРО-2012», на перетині вулиць Шота Руставелі й Саксаганського біля старого (ще царського) будинку можна було зустріти маленьку згорблену бабусю. Вона, розстеливши просто на ґанку папір, «продавала» не лише старі протигази, черевички по моді 50-х, а й десятки й десятки книг, серед яких збірники зарубіжної класики, а також і української. Старенька завжди усміхалась кожному перехожому і ніколи не закликала (як вправні крамарі) розкуповувати товар. До неї часом підходили вчительки й поважні професори, інколи й прості робочі – за пару гривень купували пошарпану книжку, яку можна було почитати в метро. Але, як тільки активно розпочалась реставрація будинків та ремонт вулиці, бабуся разом із своїм товаром перестала з’являтись на «робочому місці», хоча без неї та її книжок воно виглядає порожньо.

До слова, таких поодиноких букіністів у Києві вистачає. Часом можна знайти цілком солідні речі у продавців поблизу метро «Дорогожичі», «Арсенальна» чи «Університет».

 

Традиційно-романтичне

Якщо ви вірите у романтику, то обов’язково повинні знайти у серці старого Києва вулицю Пушкінську, 1-3/5, де розташована кнайпа «Купідон». Тут не обійтись без цікавих книжкових історій, безліч із яких знає продавчиня Лариса Петрівна. Раніше затишну крамничку «Букініст» можна було знайти на проспекті Перемоги. Саме там на початку 70-х років був створений перший в Україні книжковий магазин-клуб, де проходили зустрічі з письменниками, читацькі обговорення і навіть аукціони (під егідою «Київкниги»), на які з’їжджалася інтелігенція з усієї України, а часто – і з Росії. Окидаючи поглядом свій невеличкий магазинчик, пані Лариса мовить: «Спочатку «Букініст» як такий мав лише відділ, згодом уже цілий зал, адже бажаючих було дуже багато. А на початку 90-х, коли ціну за оренду стали підіймати як заманеться, довелось «Букіністу» шукати іншого місця. Так нас «прихистив» власник «Купідону». От і сидимо тепер у підвалі».


Пригадує, як колись люди записувалися у черги, приходили вночі і навіть списки складали, щоб дістати потрібну книгу. Просторий магазин мав постійних покупців, люди приходили щодня. Зараз торгівля переважно тримається на постійних клієнтах. Цікаво, що молодь цікавиться менше. Сусідство з кнайпою тільки додає відвідувачів, які, окрім того, що поїсти чи попити, і книжки переглядають.

Розглядаю полиці магазину. Кімнатка дуже маленька – 5Х5. Але чого тут тільки немає: томи енциклопедії Брокгауза й  Ефрона – відомих російських видавців, Радянська енциклопедія, збірники Франка, Марка Вовчка. Помічаю навіть перші 2 книги «Гаррі Поттера» від «А-БА-БИ-ГА-ЛА-МА-ГИ». «Проте, як таких антикварних книг тут немає. Адже, за російським трактуванням – антикварні книги – це ті, які виходили до 1825 року. А за українським новим положенням – до 1917 року. У Москві, до речі, книги, які вийшли раніше 1950 року вже не можна вивозити», ? порівнює ситуації з букіністичною справою Лариса Петрівна.

Пані Лариса розповідає, що зараз особливим попитом користується спеціальна літератури. «Багато колекціонерів зараз збирають томи Брокгауза-Ефрона. Адже по одній книзі формувати колекцію дешевше. Але ви ж розумієте, розбагатіти на букіністиці неможливо за своєю суттю – незважаючи на те, продавець ти чи покупець. От були колись відомі колекціонери Ситін (він ще був видавцем, згодом з’явилось його видання «Розповіді про книги»), Смирнов-Сокольський… А взагалі перші букіністичні книги, як не дивно, були не книги, а лубочні картинки, що з’явились на Русі».

Лариса Петрівна розповіла також цікавий факт про сучасне становище букіністів: «Зараз щосуботи з’їжджаються колекціонери з Києва і влаштовують на Лівому березі чи у виставковому центрі «Експоплаза» імпровізовані аукціони букіністичних книг. А кожної останньої суботи місяця до Києва їдуть колекціонери з цілої України. Так, о 4 ранку відкривається павільйон у «Експоплазі» – і всі бажаючі, як мені розповідали, «ломляться» й біжать чимдуж, тому що туди книги з усієї України привозять. У когось збереглись колосальні бібліотеки, чиїсь родичі померли, а зберігати їх немає місця…».

У виборі книг колекціонери звертають, у першу чергу, увагу на палітурку. Адже інформація, яка всередині – то все видане-перевидане. Роздивляючись полиці, помічаю 10 фоліантів у надзвичайно красивих, із позолоченим тисненням палітурках. Як виявилось, це німецька тлумачна енциклопедія 1905 року – свого роду трофей. Не для продажу, але за таку красу, мабуть, колекціонери викладуть будь-які гроші. До слова, книги із серій коштують від 50 до 350 гривень, залежно від видавництва і попиту.

 

Життєве

Ще одне нетипове місце проживання старих книжок – найвідоміший у Києві блошиний ринок – Куренівський. Особливо рекомендуємо його поціновувачам «радянщини». Серед старих сумок, гаманців і фотоапаратів «Зеніт» тут можна знайти книги забутого радянського письменника  Олександра Бєляєва, романи Григорія Бакланова та популярні в той час збірники класики, які вважались ознакою «статусності» й освіченості й повинні були бути у квартирах будь-якого інтелігента. Але, звісно ж, продавати тут – означає працювати нелегально. Продавець старовини Віктор Михайлович зізнався: «Не даси міліції щось «на лапу» – працювати не будеш, адже так не можна. От, і никаємось, але ж їсти усі хочуть». Часом можна зустріти ятки з книжками й на Андріївському узвозі, проте тут не варто сподіватись знайти щось дешеве. Так, антикварний примірник святая святих – Біблії – коштуватиме не менше 2-х тисяч гривень! І продавці покірно чекатимуть у спеку й негоду на туриста-колекціонера чи то просто шаленого любителя…

Новітнє

Як-не-як, а зараз у людей інші цінності. Ну і, звісно, можливості. Комп’ютер відкрив завісу і стер кордони, тому Інтернет просто не міг пасти задніх. Тож тепер, увазі поціновувачів і букіністичної книги (власне тієї, яка з’явилась не раніше, як у середині минулого сторіччя і була у вжитку), і антикварної (тобто таких друкованих видань, які створились понад 100 років тому) всезнаючий Google запропонує сайт антикварної букіністичної книги «Класика», який має однойменну крамницю на площі Слави 1-6. Таким чином, тут можна скористатись каталогом і знайти те, що цікавить колекціонера, ввівши звичайну інформацію: автора, назву книги, рік видання. Тут окремо представлені дореволюційні книги (1440-1917 років), антикварні, що датуються 1440-1850 роками та власне букіністичні – з 1918 до 2009 року. Знайшовши те, що шукали, можна домовитись і про ціну, і про доставку.
Також можна скористатися пошуковиками компаній, товарів і послуг типу «AllBiz». Тут книгу можна попередньо подивитись (користуючись декількома не надто професійними фото), а якщо ви серйозно зацікавились – то доведеться писати лист-замовлення, чекати підтвердження, а потім домовлятись про ціну безпосередньо з продавцем. Звісно, тут не обійтися без грошей за доставку, телефонні домовленості і тому подібне. У магазині антикварної книжної точки  «Букініст» можна не тільки придбати книжки, а й продати. Цінність вашої книги можуть безкоштовно й оцінити, якщо надішлете їм додаткову інформацію про книжку. Коли ж ваша бібліотека така, що її тяжко вивезти, то працівники «Букініста» готові самі приїхати до вас. У будь-яке містечко України й навіть Росії. Ще один сайтик український «Аlib» вирізняється непоганою підбіркою і, власне, кількістю книжок. Що ж до російських сайтів, то магнатами букіністичної книжки залишаються «Аlib», «Libex», «Molotok». На жаль, у цьому випадку інтернет-магазини букіністичних книг не будуть найдешевшим місцем збуту.
.

Та повертаючись до сучасності, гадаю, скільки б не пройшло років і як далеко не сягнуло людство в опановуванні цифрових технологій, залишається щось вічне, яке не зношується, не ламається і готове подарувати своє тепло навіть через десятки років після того, як вийшло з-під гарячої друкарської машини. Cherchez le livre.

 

Олена Гончарова, huha.mohovynka

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. St. O :)
    14.08.2011 в 10:14 pm

    +1)))) Стаття як екскурсія!!!

Pingbacks/Trackbacks


    Warning: call_user_func() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'custom_pingback' not found or invalid function name in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-includes/comment-template.php on line 1796

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe