Читомо > Видане > «Пророк» без конфесій між Сходом і Заходом

Видане

«Пророк» без конфесій між Сходом і Заходом

26.05.2016 1 Автор:

«І на самоті та без свого гнізда летітиме орел назустріч сонцю»

Халіл Жибран. Пророк. / Пер. з англ. О. Гладкий. – Л.: Свічадо, 2016.  112 с.

На перший погляд, книжка ідеально пасує любителям афоризмів, голослівних думок та вдалих красномовних метафор. Але глибина змісту власне фільтрує таких поверхових читачів. Ця ж глибина і водночас ширина та краса вербального озвучення внутрішнього голосу в певний момент змушує припинити майже суцільні підкреслювання тексту, припинити це цитатне розчленування, а прийняти текст цілісно і таким, яким він є. Врешті, прийняти текст, що був написаний у часи романтизму та революцій, у час падіння Османської імперії, повстань в арабському світі і нових хвиль іммігрантів на американському континенті. 

Халіля Жибрана (Kahlil Gibran) особливо представляти не потрібно, оскільки це всесвітньо відомий письменник, художник і мислитель початку ХХ століття. Але біографічна довідка у контексті його творчості вкрай важлива. Жибран все життя балансував поміж Сходом і Заходом, поміж Ліваном, в якому народився, в якому у підлітковому віці навчався, і де його захоронено, і поміж Америкою, куди в 12 років емігрував з матір’ю, братом та двома сестрами, де писав англійською свої книги, і де став дуже популярним.

Хоча народився Жибран у християнській (маронітській) родині в Лівані, а жив у мусульманському середовищі (багато сучасників вважали Жибрана мусульманином чи навіть суфієм), проте протягом життя він не визнавав якоїсь форми конфесійного чи церковного обмеження віри. Зрештою, таким є і його Пророк, про що мова йтиме далі.

rise

Підіймаймося разом

Українські видання. Вперше цей твір було опубліковано в Україні у журналі «Всесвіт» 20 років тому у перекладі Павла Несади (який, до слова, подає прізвище автора як Джібран)  з ілюстраціями автора. Два роки тому вийшло друком видання віршованого парафразу «Слова Пророка» українською мовою у перекладі Уляни Письменної з паралельним оригінальним текстом від видавництва «Український письменник». Але пройшло якось тихо і непомітно.

Цього ж року видавництво «Свічадо» видало український текст «Пророка» у перекладі Остапа Гладкого. Свічадівське видання зручного невеликого формату оформлене східними патернами на тонких глянцевих сторінках у твердій обкладинці. І це було б естетично добротним проектом, якби не поєднувалося із примітивними зображеннями квіточок і пташок, які, до речі, невідомо звідки узяті, адже у книжці чи на сайті видавництва не знайти жодних посилань на авторів фотографій (деякі з них разюче популярні і впізнавані). Загалом, ззовні виглядає, що книжка орієнтована на загальні маси тих, хто обожнює поширювати у соціальних мережах котиків. Але не про це мова.

«Пророк»  це найвідоміший та найглибший твір автора. Це своєрідна притча ХХ століття, яка стилем оповіді дещо нагадує біблійні тексти. Верлібри Жебрана звучать як відповіді головного героя Аль-Мустафи жителям міста Орфаласа, яке Пророк покидає, бо приплив його корабель. Символіка моря, корабля, сходження з гори тощо надто промовиста. Паралелі із життям лежать майже на поверхні.

«Що таке словесне знання, як не тінь знання безсловесного? Ваші думки і мої слова – це хвилі похованої пам’яті, що занотовує наші вчорашні дні».

Це не комфортні яскраві фрази про красу життя, солодкість кохання чи унісонність дружби. Автор виступає апологетом думок, які не всім можуть видатися зручними та легкими до сприйняття. До прикладу, філософія свободи чи розуміння насолоди не викличуть однозначного розуміння у пересічної особи, розум якої спотворений споживацьким стилем життя. І це не поокремі страви для душі естетичного гурмана, а таємна вечеря вибраних на бенкеті спраглих духом.

Друг «має задовольнити вашу потребу, а не вашу порожнечу».

Пророк Жибрана ділиться плодами власних метафізичних пошуків, власних сумнівів та власних пустель. Він проголошує істини, що стосуються не лише добра і зла, злочину та покарання, життя і смерті, дружби та кохання, але говорить про такі, на перший погляд, матеріальні буденні речі, як будинок, одяг, їжу та напої. І в цьому віднаходиться пошук нової гармонії людського існування.

Не варто зводити слова Пророка до повчань та настанов. Його висловлювання більше схожі на безапеляційні висновки досліджень людської душі, людського серця, емоцій та почуттів. Це оголена некомфортна правда про життя і стосунки, про смерть і біль.

Іноді Жибран говорить про Бога, іноді говорить про Життя. На так званій мультирелігійності підходу й базується сприйняття тексту людьми різних конфесій та віросповідань. Екуменічність в широкому розумінні міжрелігійного діалогу та порозуміння – християни, мусульмани чи буддисти не знайдуть тут суперечностей зі своїми доктринами.

До прикладу, християни тут впізнають натяки на образ маловірного Томи: «часто вкладав я пальця у свою рану, щоб мати більше віри у вас і більше знання про вас»; чи на відомий біблійний вислів про правицю, яка не повинна знати того, що робить лівиця: «воістину, доброта, що бачить себе в дзеркалі, перетворюється на камінь». А буддистське інь і янь можна впізнати у таких думках: «і якщо вас утішає те, що ви випромінюєте свій морок у простір, вас має радувати також і те, що ви шлете світанок свого серця» чи «неможливо відділити праведне від неправедного і добре від злого; бо для них обох сяє сонце, і вони як чорна й біла нитка, що зіткані разом».  Але не шукайте в тексті надто прямих алюзій чи трактувань, наприклад, Біблії, Корану чи сутр. Читати і насолоджуватись холодною водою слів варто повільно і вдумливо. Книга розрахована на широке коло читачів, а не лише на представників різних релігій та філософій.

Kahlil Gibran 1883-1931 - Tutt'Art@ (17)

Ісус, син людський

Дослідники порівнюють творчість Халіля Жибрана із доробками поетів доби англійського романтизму Персі Біші Шеллі та Вільямом Блейком. Жибрана навіть називають «божевільним Блейком. Також літературознавці вбачають впливи Фрідріха Ніцше, зокрема його трактату про надлюдину «Так говорив Заратустра». Не виключено, що найбільше повпливав на написання «Пророка» засновник Багаїзму Абдул-Бага, з яким Жибран зустрівся у Нью-Йорку 1912 року. Адже текст «Пророка» звучить як відповіді мудреця місцевим жителям – Жибран був свідком саме такого формату і стилю зустрічей Абдул-Бага із жителями Нью-Йорка.

Популярність «Пророка». Написаний 1923 року, «Пророк» ніколи не переставав друкуватися і завжди був у списках світових бестселерів. Щодо історії цього тексту, то говорять про два періоди найбільшої його популярності. Так, у 1930-х роках він був своєрідною романтичною ностальгією для покоління арабських і мусульманських іммігрантів, а також зразком східного романтизму для неарабських читачів Північної Америки. Натомість у 1960-х роках слова «Пророка» звучали підтримкою для контркультури романтизму, для покоління New Age, які перебували в активних пошуках альтернативної духовності. Адже Жибран і сам ніколи не примикав до певної релігії. Його бачення духовності базувалося на неморалістичному підході, на відкидання будь-якого осуду чи упереджень.

Професор Хуан Коул, який вивчає історію Близького Сходу в Університеті Мічиган і переклав кілька творів Жибрана з арабської мови, говорить про парадоксальний факт, що «Пророк» є одним із найвідоміших поетів Америки, але не був доданий у канон англійської літератури.

І варто зазначити, що в арабському світі Жибран сприймався як бунтар – і то власне як бунтар політичний, а не лише у літературних колах. Через три роки після еміграції до США він повернувся до Лівану на навчання. І власне тоді став свідком несправедливості щодо селян, які страждали від жорстокості османських правителів. Жибран виступав проти пригноблення жінок, проти тиранії Церкви, закликав до звільнення від османського панування. І це були революційні заяви, які викликали протести проти Жибрана. Арабські політики вважали його небезпечним передовсім для молоді. А одну з його свіжоопублікованих книг привселюдно спалили на площі Бейрута.

crossers

Два хрести

Слова Пророка вплинули на відомих осіб, наприклад, на британських хлопців із «Бітлз», на прем’єр-міністра Індії Індіру Ганді, на американського президента Джона Кеннеді. Останній під час інавгураційної промови 1961 року сказав: «Не питайте, що ваша країна може зробити для вас. Запитайте, що ви можете зробити для своєї країни»Це слова Жибрана, який писав їх не для американського народу  це цитата із відкритого листа «Новий рубіж» («The New Frontier»), написаного 1925 року арабською для ліванських парламентаріїв під час падіння Османської імперії.

Жибран-художник. Жибран був також професійним художником. Навчався і творив у символістській традиції Парижа, спілкувався і малював портрети таких інтелектуалів того часу як ірландський поет Вільям Батлер Єйтс, швейцарський психоаналітик Карл Юнг, французький скульптор Огюст Роден, французький композитор Клод Дебюссі та інші. Написав понад 700 портретів. Після смерті Жибрана більшість його картин були відправлені назад до Лівану.

napys11

  • філософам і теологам;
  • космополітам;
  • агностикам;

napys2

  • шанувальникам діда Ворона;
  • безнадійним жертвам капіталізму та матеріалізму;
  • людям незмінної вдачі.

У тексті використано ілюстрації Халіля Жибрана

Чільна картина  «Любов»

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. Авторка цієї рецензії, мала би знати, що перше видання “Пророка” побачило світ у видавництві “Свічадо” у 2005 році. А це лише перевидання.


Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe