26 дивовижних фактів до 26-тої річниці Незалежності
Ми вже згадували про креативну агенцію Green Penguin, що задумала створити проект «Книга-мандрівка. Україна». 30 карт-розгортів в ілюстраціях і фактах, які за задумом авторів, – продюсерів, редакторів, рекламників та молодих ілюстраторок з різних куточків України, – спроба бренд-маркетингу на національному рівні. Поки видання готується до друку, ми вирішили зазирнути всередину, та з-поміж 1200 фактів обрали 26 на підтримку книжки, гордості за Неньку та просвітництва в картинках. Історичні події, постаті, наукові відкриття та культурні здобутки – признатися, дещо стало відкриттям і для нас.
Кожен факт копірайтери намагалися подати у форматі «пружини-спіралі»: у кожному реченні закладено кілька фактів. Зокрема цей факт розкриває існування Української народної республіки, підтверджує її «справжність» власною валютою, і звертає увагу на постать чудового графіка Георгія Нарбута.
Проект покликаний не просто підняти імідж усієї держави, але й надати елементи айдентики кожній області, а також великим містам і знаковим містечкам. Серед обраних «точок» на мапах чимало невеликих містечок чи навіть сіл: Півнівка, з якої почалося визволення від німецьких окупантів, Олевськ – столиця Олевської республіки, чи навіть Самбір, у якому досі не вщухають суперечки щодо того, чиї мощі спочивають у місті – чи то святого Валентина, чи то заступника душевнохворих Валентія.
Або ж – містечко Овідіополь на Одещині.
За словами авторів проекту, найважче працювати з Донецькою, Луганською областями та Кримом. «Для нас було дуже важливо показати, наскільки ці області є нашими, українськими, розвінчати міф про те, що там – "оплот русского мира"», – розповідає Юлія Курова, продюсерка проекту. «По Донецької області ми навіть залучили окрему експертку з історії, Вікторію Волошенко, кандидатку історичних наук, доцентку, колишню працівницю Донецького університету, яка допомогла відшукати стратегічно важливі для нас події, артефакти й постаті, серед яких зокрема й Микита Шаповал. Цю ілюстрацію можна буде знайти на розгорті Донецької області».
У книжці простежується баланс між об'єктами, автори намагалися подати в рівних «пропорціях» як історичні події та архітектурні пам'ятки, так і наукові відкриття, постаті відомих дослідників і дослідниць, важливі економічні об'єкти – на весь світ відомі заводи, а також природні багатства. Багато фактів пов'язують Україну зі світом, а частина відсилає до готових сюжетів для пригодницьких кінофільмів.
«Окрема тема – це спільна історія з Росією. Ми не можемо заплющувати на неї очі, надто тісно ми були пов'язані. Але треба розуміти, що це був за зв'язок, і чиєю кров'ю», – розповідає співзасновниця креативної агенції Green Penguin Ірина Тараненко.
«Ми не могли створювати проект про Україну без вишиванок – це важливий елемент нашої культури, і в кожній області його можна було зобразити інакше. Але це тема для окремої книжки, тож ми вирішили обрати буковинські бісерні сорочки» – каже Марія Воробйова, головна редакторка проекту.
Мандруючи книжкою, не можна не помітити, як тісно діячі культури вплетені у канву історії та політики. Було б дивно не згадати в книжці про Батуринську трагедію, – і автори це зробили, – але ввели додатковий факт: про Тараса Шевченка. Трагедій в історії України більше, ніж досить, але як змусити людей читати про сумне? Введення таких зачіпок, здається, суттєво полегшує це завдання.
«Ми дуже, дуже віримо в те, що поява цієї книжки матиме не лише вау-ефект, але й стане поштовхом для створення нових кінофільмів, мистецьких проектів та нагадає про незвичайні історії, які можуть стати основою для подальших творчих та наукових пошуків», – ділиться задумом Юлія Курова.
«Перлина Київської Русі» А ще тут провів останні роки життя і похований Ярослав Мудрий. Факти у книжці часто подані сюжетно, з додатковими елементами, що або ставлять відповідні акценти, або додають історії динаміки.
Уже понад рік у команді працює Олексій Василюк, член експертної групи «Ukrainian Nature Conservation Group», заступник голови в Національному екологічному центрі України. Він добирає найвизначніші природні об'єкти, представників флори і фауни України. Переважно це тварини і рослини, що потребують захисту; заповідні території; види, занесені у Червону книгу; ендеміки – тобто види, що поширені тільки на цій території і яких не побачиш більше ніде у світі.
«В Україні є безліч природних об'єктів, унікальних для всієї Європи. Знавцю дикої природи нескладно згадати десяток-другий таких. Проте коли постала задача знайти ці об'єкти для кожної з областей – це виявилось значно складніше. А коли стало очевидним, що такі зелені перлини дійсно є в усіх куточках країни, навіть гордісно стало! Отож, критерієм відбору було знайти для кожної області такі природні унікуми, які будуть цікавими не лише жителю сусіднього облцентру, а й приваблять кожного допитливого європейця», – каже Олексій Василюк.
«Факт про тис ягідний ми вирішили подати через персонажа з "Гаррі Поттера". Вважайте, це рекламний хід, який допоможе привернути увагу до заказника», – каже Марія Воробйова.
Бути першими завжди приємно, і «Книга-мандрівка. Україна» часто про це нагадує. Особливий імідж має кожна з областей – на Харківській і в Харкові, звідки родом ця ілюстрація, особливо багато наукових відкриттів, винаходів, «студентської» та «наукової» атмосфери. Дніпро вийшло «космічним», Полтавщина – магічно-гоголівською.
Тут же можна знайти і знакові для України події, що водночас можуть бути привабливими не лише для туристів, але й інвесторів. Такі факти – додатковий стимул приїхати до нас в гості, саме тому книгу планують видавати двома мовами і поширювати як в Україні, так і за кордоном.
Читайте також: Найочікуваніші книжки до Форуму видавців: українська проза
Тут знайшлося місце не лише для героїв минулого та ікон сучасності. У книжці зустрічаємо електрика із Кропивницького, що тривалий час працював у Києво-Печерській лаврі та дивним чином назбирав колекцію, якій могли б позаздрити й перші особи держави. Сьогодні ці експонати зберігаються у музейних фондах. Інша зустріч – із засновником Музею Пеле, особливо відданим футбольним фанатом з України.
У книжці знайшлося місце традиціям і народному фольклору. Однією з «найошатніших» у цьому контексті можна назвати Івано-Франківщину. Тут можна знайти і Блуд, і Мольфара, і безліч інших елементів легенд і традицій місцевих жителів.
Про Енді, здається, знають усі, про це ж говорить і англомовна Вікіпедія) Було би дивно вписувати його ім'я в контекст української культури, але розказати про етнічну групу через постать художника – непоганий рекламний прийом.
Сьогодні садиба Панкєєвих – просто руїна. Але саме тут маленький Сергій почав бачити «вовків на деревах» і уявляти себе вовкулакою. На основі його хвороби Зиґмунд Фройд написав книжку «З історії одного дитячого неврозу», називаючи свого пацієнта «Людиною-вовком» (нім. der Wolfsmann).
Навряд тут можна говорити про ще одну Роксолану – Катерину не визнавали при дворі досить довго. Лучанка одружилася з принцом Чакрабонґсе Буванафом, проте не стала королевою Сіаму.
Кавалера ордену Ацтекського орла (Мексика) і Великої золотої медалі (Гватемала) мало хто знає в Україні, а от за кордоном він здобув справжню славу – уявіть дослідника, який ніколи не був у Латинській Америці, але спромігся розшифрувати древнє письмо і заснував цілу школу майяністики. «Ми б хотіли нагадати про дослідників, яких не варто представляти за кордоном – їх і так знають. Отже, маємо знати і ми, це не просто цікаво, це – важливо», – переконана Ірина Тараненко.
Ілюстрації у книжці метафоричні – наприклад, тут йдеться про те, що Євген Сверстюк викрив зумисне підпалення бібліотеки Національної академії наук України радянськими спецслужбами – і не побоявся про це заявити публічно. Важко повірити і усвідомити, пожежа знищила джерела з історії України «домосковської доби, ціле наше середньовіччя пішло з димом», – за висловлюванням Оксани Забужко.
Читайте також Євген Сверстюк: 20 цитат на світлу пам’ять
Багато фактів із книжки викликають цілі холівари – їх можна побачити на Facebook-сторінці проекту. Саме тому від початку над проектом працює історик, Ірина Шліхта, кандидатка історичних наук, доцентка. Ця ілюстрація викликала особливо жваву дискусію.
Замки України – також заслуговують на особливу увагу. «Ми не змогли включити у видання всі замки, які заслуговують на увагу, – ділиться Марія Воробйова, – але ми дуже хотіли показати, що це ті місця, які варто відвідати, адже на них звертають увагу не лише туристи, але й режисери, митці, дослідники з усього світу».
Не один раз у книжці трапляються представники інших культур, проте усвідомлення їхнього значення в українському контексті також стало місійним завданням проекту. Так, Станіслав Лем – не просто уродженець Львова, саме тут він провів студентські роки і саме він написав «Високий Замок», що став згадкою про Львів від одного з найвидатніших львів'ян польського походження.
У доповнення – читайте також наш матеріал «Дилеми Лема»
Ні, не Іван Федорович, і це довів професор Микола Тимошик. Постать Івана Федоровича в культурному контексті завжди звучала як символ принесеного друкованого слова з ласки північного сусіда. Натомість архівні джерела доводять, що книгодрукування існувало на наших теренах задовго до появи Федоровича.
Ірина Тараненко розповідає про відбір фактів: «Надзвичайно важко обрати найважливіші постаті з історії, культури, науки та мистецтва – ми дуже переживаємо, чи не забули ми когось? Як порівняти і виміряти заслуги та вплив цих діячів? Але щодо Дмитра Яворницького ми не мали жодних сумнівів. Саме завдяки таким безкінечно відданим своїй роботі людям тримається світ! Ми свідомо обрали формат фактів, що звучать одним реченням – це близько 15-17 слів, і очевидно, одним реченням важко передати все захоплення. Дуже шкода не згадати, наприклад, що Дмитро Яворницький був також другом Іллі Рєпіна, що саме з нього художник писав писаря на картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану», що тільки завдяки Яворницькому у Дніпрі з'явилася найбільша колекція старожитностей. Але ми сподіваємося, що ці лаконічні факти стануть запрошенням до самостійних читацьких пошуків і нових відкриттів».
Цю добірку ми вирішили закінчити книжкою, яка надзвичайно багато важить для знавців української, філологів, редакторів та усіх, хто працює з мовою. Продовжуймо відкривати, берегти і розвивати.
Зі святом!
За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо команді креативної агенції Green Penguin