Українська художня проза

Принц України / Тимур і Олена Литовченки. – Харків : Фоліо. – 2017. – 320 c. ISBN 978-966-03-7805-6

Тимур Литовченко прийшов у літературу 1984 року. Зараз він автор (співавтор) 18 книжок і збірок прози, член Спілки письменників і Спілки журналістів України, лауреат багатьох літературних премій та конкурсів. Олена Литовченко в підлітковому віці писала вірші, які друкувалися в періодичних виданнях. Навчаючись у Київському політехнічному інституті, створила низку фантастичних та любовних оповідань. Після знайомства з Тимуром Литовченком стала не тільки його дружиною, але й співавтором. Разом вони написали п’ять книжок. Ще у доробку Олена – три колективні збірки. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки подружжя Литовченків «Пустоцвіт», «Кинджал проти шаблі», «Шалені шахи», «Орлі, син Орлика», «Помститися імператору», «Фатальна помилка».

23 лютого 1957 року в Кремлі святкували не тільки День Радянської армії та Військово-морського флоту – політична еліта СРСР мала більш значний привід для святкування, адже цього дня в Лондоні за загадкових обставин помер гетьман у вигнані Данило Скоропадський, син гетьмана Павла Скоропадського. Особливо з цього радів радянський генсек Микита Хрущов. По-перше, тому, що ніяких гетьманів в Україні більш ніколи не буде, а по-друге – шлях до укладання повномасштабної торговельно-економічної угоди з Великою Британією відтепер був відкритий. То хто ж такий був Данило Скоропадський? Ще бувши зовсім малим , він опинився з родиною на чужині. Проте мрії про незалежну Україну, яку хлопець, хоча й не довго, встиг відчути й побачити зблизька, ніколи його не полишала. Слідуючи заповіту батька, Данило Скоропадський усе своє подальше життя присвятив служінню в ім’я України, був палким патріотом і свято вірив у свій народ. Авторитет гетьманича серед української діаспори був надзвичайно високим, і його, безперечно, можна назвати одним із лідерів українського руху в еміграції. Отже значення цієї людини для українців, що жили за кордоном, важко переоцінити. Що ж все-таки сталося 60 років тому?..

Ціна: 110 грн

Заливний дощ невпинно періщив у шибки широкого вікна невеликого кабінету, в центрі якого схилився над паперами господар затишного особняка — Порфирій Силенко-Кравець. Просидівши у величезному шкіряному кріслі тривалий час, він поступово задрімав. Що аж ніяк не дивно, адже Порфирію Андрійовичу виповнилося вже вісімдесят чотири роки…

У двері тихенько постукали, але відповіді не було: старий продовжував дрімати. Несподівано двері з гуркотом розчинив протяг, і в їхньому отворі виникла ведмежа фігура двірника Дмитра. Порфирій Андрійович негайно прокинувся і з цікавістю подивився на непроханого гостя.

— До вас можна?.. — прогугнявив бородань.