Дитяча проза і поезія

Кіплінґ Р. Як написали найпершого листа / Ред’ярд Кіплінґ ; пер. з англ. В. Чернишенка. — Тернопіль : Богдан, 2017. — 24 с. : іл.

 Одна зі знаменитих «Таких собі казок» Ред’ярдаКіплінґа, найперша, у якій юні читачі знайомляться з чудовою печерною родиною – Теґумаєм, Тешумай і їхньою донею Тафі. У казці нам належить разом із непосидючою Тафі написати найпершогоу світі листа. Звісно, завдання це не з легких – у книжці буде багато списів, непорозумінь і добірної багнюки, але врешті листа буде доставлено і прочитано. Як? Дізнаєтеся з книжки!  Книжкою «Як написали найпершого листа» видавництво «Навчальна книга – Богдан» не лише розпочинає видання казкової трилогії Кіплінґа про Теґумайське плем’я, але й дарує читачам неповторні ілюстрації київського художника Володимира Штанка, які було високо відзначено навітьу Кіплінґівському товаристві Великобританії.

Для молодшого шкільного віку.

У сиву давнину жив собі неолітичний чоловік. І був він ні скотом, ні готом, ні кельтом, ні шмельтом, і навіть не дравідійцем. Хоча, мої любі, цілком міг би бути кимсь із них. Він був печерною людиною і мешкав у печері, майже не носив одягу, не вмів читати й писати, та й не особливо прагнув навчитися. І він був цілком щасливий, окрім того часу, коли був голодний. Його звали ТеґумайБопсулай, що означає «Чоловік-що-не-рушає-зопалу», але ми, мої любі, зватимемо його Теґумаєм, для зручності. Теґумаєву дружину звали ТешумайТевіндров, що означає «Жінка-що-забагато-запитує», але ми, мої любі, казатимемо на неї Тешумай, для зручності. Їхню маленьку донечку звали ТафімайМеталумай, що означає «Мале-вреднюче-дівчисько-котрому-слід-би-дати-прочухана», але я буду називати її Тафі. Вона була Теґумаєвою мазункою і маминою мазункою, тож їй насправді не давали й половини того прочухана, на який вона заслуговувала. І вони утрьох жили дуже щасливо.