братися за дайджест цікавинок книжкового оформлення.
1.Починаємо з чудової новини: Андрій Єрмоленко щойно показав обкладинку до свіжого роману Марини Левицької і, по-перше, вона чудова, а по-друге — серійна! В країні, де спромогтися на хороший дизайн можуть нечасто, про хороший серійний дизайн годі і мріяти. Аж тут на тобі.
Щиро сподіваюся на збереження тенденції.
2. До речі, в «Темпорі» також вийшов перший переклад Джуліана Барнза українською, оформлений геть мінімалістично — і нетипово для українського підходу до худліту, але тамтешній сайт містить вкрай малі версії, тому показати можу тільки це:
Мені це теж подобається, але не певен, чи такий радикалізм оцінять читачі.
3. 5 мітів, у які вірять автори самвидаву. У нас питання самвидавових платформ не
стоїть (або стоїть зле), натомість викладене напряму стосується цілком
конкретних українських видавництв і видавців.
Отже: все перелічене не є вірним (якщо ви не профі-оформлювач):
- Книжкова обкладинка не важить.
- Обкладинка, яку я зробив сам — чудова. Так всі кажуть.
- Все має читатися навіть у тамбнейлі (розміром з ніготь, аха)
- (четвертий пункт напряму нас не стосується, пропускаю)
- На обкладину слід поставити «Нагороджено…» чи «Бестселер».
Я просто не знаю як втовкмачити те, що пояснює автор статті українській цільовій авдиторії. Сходіть прочитайте і упевніться.
4. Шінем Еркас зробив обалдєнні типографійні обкладинки до Фіцжеральда:
Я от дивився на них і думав: отакого Фіцжеральда я би почитав (ні, Ґетсбі мені не
сподобався).
5. Пластикові очі зроблять веселішою будь-яку книгу. І є цілий блоґ цьому
присвячений:
На цьому все, підписуйтеся, ставте лайк, лишайте коменти і підкидайте теми та
посилання, які би вам були цікаві.
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
|
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook