Читомо > Спецпроект 83 Міжнародного Конгресу ПЕН, [kmbs] та Читомо > Виконавчий директор ПЕН-клубу: Сила уяви протистоїть утискам свободи поглядів

Виконавчий директор ПЕН-клубу: Сила уяви протистоїть утискам свободи поглядів

Карлес Торнер

Карлес Торнер називає літературу, пам'ять та уяву способом протидії ненависті. В Україні, де відбувається війна, проведення цьогорічного 83-го Міжнародного Конгресу ПЕН він вважає символічним. Протидіяти злу війни та налагоджувати діалог всередині літературної спільноти у Львові зібралися понад 200 учасників ПЕН-центрів з усього світу.

Під час Міжнародного Конгресу ПЕН у Львові, Читомо спільно із Kyiv-Mohyla Business School [kmbs] зустрілися Торнером та поговорили про найочікуваніші події, найшановніших гостей та про враження міжнародної команди від роботи з культурними менеджерами України.

– За яким принципом обирається місто для проведення Міжнародного конгресу ПЕН-клубу?

– Місто обирають не на міжнародному рівні, запрошення надходить від місцевого ПЕН-клубу. Після російської окупації Криму ПЕН-клуб активно заохочує до діалогу російських та українських письменників. Ми провели зустріч з представниками десь десятьох ПЕН-клубів у Стокгольмі та написали заяву для підтримки діалогу. Разом з тим ми підтримували рівень наших зобов'язань перед українським ПЕН-клубом та українським громадянським суспільством.

Карлес Торнер

Варто розуміти, що цей конгрес відбувся у країні, частина якої є окупованою, у країні, де існує війна з тисячами жертв. Насправді це співзвучно з традиціями ПЕН-клубу, оскільки ми розпочали свою діяльність після Першої світової війни як спільнота письменників, які бажають протидіяти злу війни та говорять, що у випадку конфлікту культуру та літературу слід берегти, а діалог всередині літературної спільноти потрібно оберігати та продовжувати. Основними проблемами для ПЕН є авторитарні режими та способи боротьби з пропагандою. Я вірю, що саме бажання миру стало причиною запрошення. Цей діалог між ПЕН-клубом України та Росії повторювався на різних заходах у країнах цього регіону, таких як Словенія, Киргизстан та Польща. Я думаю, що до запрошення призвела також підтримка міжнародним ПЕН-клубом заходів наших українських колег, що зосереджені на пропаганді миру та побудові громадянського суспільства для сприяння свободі слова. У 2015 році члени українського ПЕН-клубу запросили нас провести конгрес у них вдома та повторили своє запрошення цього року. Ми приїхали у Львів цього року саме завдяки гостинності українського ПЕН-клубу.

– Чому саме Львів?

– Кожна країна вільна обирати місто, де відбудеться конгрес. ПЕН-клуб України обрав Львів, і це чудовий вибір, адже Львів отримав статус «Місто літератури ЮНЕСКО» та має репутацію багаторічної організації Форуму видавців. З політичної точки зору важливою є прихильність Львова до Конгресу ПЕН.

Наші українські колеги добре пов'язані з цією міжнародною мережею міст літератури ЮНЕСКО. Те, як вони складають програму, значною мірою пов’язано з тим, що зроблено на міжнародному рівні. У них свіжа мова, і я думаю, що в цьому сенсі ми збираємося вчитися у них.

Муніципалітет та львівські письменники активно брали участь у підготовці конгресу. Навіть головний університет Львова – Львівський національний університет ім. І. Франка – прийматиме церемонію відкриття. У Львові також є бренд пива «Правда». Ця пивна компанія виробляє різні етикетки для пива відповідно до різних політичних кампаній, і вони виготовлятимуть спеціальне пиво для конгресу. Це дуже цікава форма спонсорства, і вони проводитимуть збори конгресу. Організатори дуже розумно керують організацією конгресу у львівському суспільстві.

– Що потрібно підготувати першочергово для проведення такої масштабної події?

– Початком підготовки кожного конгресу є пошук умов для його проведення, тобто пошук спонсорів. Отже, я відвідав Львів у травні, разом з представником міської влади та письменником ми познайомилися з кількома спонсорами, і я був щасливий побачити десять чи дванадцять різних кандидатів, які могли б спонсорувати конгрес у багатьох сферах: торгові марки води та пива, ІТ-компанії, банки, які прагнуть сприяти видавництву та, звичайно, Форум видавців, що відбувається за тиждень до конгресу. Цей візит був дуже корисним для пошуку альянсів, щоб деякі письменники форуму видавців змогли могли відвідувати наш конгрес і навпаки. Ми зустрілися з мером міста, це було дуже простою співпрацею. Це частина того, що означає знайти умови для проведення конгресу.

Карлес Торнер

– Як довго триває підготовка конгресу?

– Як правило, це кілька років, оскільки до процесу підготовки входить вирішення питання про місце проведення, зустрічі з письменниками, органами громадянського суспільства, відповідними органами влади та спонсорами. Іноді нам доводиться робити це за менший час – 2 роки тому ми очікували, що конгрес відбудеться в Пуерто-Рико. Підготовка тривала 3-4 роки, а потім економічна ситуація у Пуерто-Рико раптово погіршилася. Тому нам довелося підготувати конгрес за 10 місяців.

– Тема цьогорічного конгресу – «Відстоювання правди у добу пропаганди». Як вона корелює із проблемами кожної країни-учасниці та світу загалом?

– Тему конгресу обирає клуб-гість та Міжнародний ПЕН-клуб. Ми проведемо панельну дискусію про Росію, Китай та США. Ми можемо помітити зростання авторитаризму та пропаганди у багатьох неліберальних демократіях. Ми як письменники з прихильністю до написаного слова покажемо, як ми можемо протистояти пропаганді та бути свідками правди.

Вона відповідає часу та місцю. Війна Росії та України – те, що називається гібридною формою агресії. Конкретна війна нападів, вбивств та окупації території поєднується з масовою пропагандистською машиною, тому дуже важливо говорити про пропаганду в Україні, оскільки українці стають жертвами російської пропаганди. Ми також обрали цю тему, оскільки живемо час, коли пропаганда вбиває істину та поширюється в режимі Трампа з його «альтернативними» фактами. Насправді тепер ми називаємо це «постправдою», та варто називати це брехнею. І ми називаємо це пропагандою, оскільки вона чітко визначає та об'єднує дискурс Трампа, Путіна, Ердогана та китайський дискурс.

– Як концептуально та тематично був наповнений цьогорічний конгрес?

– Ми розглянули межі пропаганди тими режимами, які нападають на свободу поглядів та переконань, і як ми, письменники, можемо протистояти цьому.

Ми також говорили про роль літератури, пам'яті та уяви як способу протидії ненависті, способи, якими сила уяви здатна протистояти нападам на свободу поглядів та переконань.

У червні ми запустили нову кампанію для письменників у вигнанні та переміщених громад. Ця проблема вигнання та переселення – центральна. Також в Україні існує величезна кількість переміщених громадян з окупованих територій. У самому Львові є громада з Криму. Ми будемо проводити зустрічі з цими громадами та розробляти нашу кампанію.

У рамках нашої програми відбулася також дискусія про те, чи не зазнає демократія поразки, та про виникнення популізму та нативізму як глобального виклику. Нам вдалося дослідити проблеми демократії в Індії, Туреччині, Росії та США. Якщо ви подивитесь, що відбувається з цими країнами, ви побачите, що це вже новий шар пропаганди.

– Які поважні гості відвідали цьогорічний конгрес?

– О, їх багато. Важливу промову виголосив Філіп Сендс та Пол Остер візьмуть участь у публічних подіях. У нас було кілька важливих поетів, які представили свої вірші, в тому числі Адам Загаєвський – польський поет, якого я вважаю сьогодні одним з кращих поетів у світі. У нас були Джудіт Родрігес з Австралії. Чудовий Андрій Курков. Ревальдо Монтеґо з Куби – він приїжджав, тому що ми вітаємо новий ПЕН-центр на Кубі (Гавана). Загалом цього року ми щасливі вітати чотири нові центри: у Гамбії, Південній Індії, другий центр в Росії (Санкт-Петербург) і центр на Кубі. Досі у нас був центр на Кубі, але в еміграції. Тепер там є всі умови для відкриття центру.

– Що нового з'явлися у вашій роботі за останні кілька років?

– Ми вдосконалюємо наші форми агітації та використовуємо нові інструменти для активної роботи в соціальних мережах. У нас є турецький / шведський письменник, якого тримають під вартою в Іспанії, і ми боїмося, що його перевезуть до Туреччини та ув'язнять на багато років – через 10 днів ми отримали понад 12 000 підписів завдяки мережевим платформам. Ці способи агітації стають все більш успішними, і ми хочемо стати ефективнішими, використовуючи їх.

Безымянный-4
  • Текст: Юлія Клебан
  • Фото: Lviv 2017 PEN International Congress

Читайте також: про 83 Міжнародний Конгрес ПЕН у Львові у спецпроекті Читомо та Kyiv-Mohyla Business School [kmbs]