Новини

Кого-кого, а Олеся Ульяненка судові еспертизи-тяганини-позови люблять найбільше. В українській літературі новітнього часу, мабуть, немає таких “щасливців”, можна навіть говорити про створений своєрідний імідж письменника, талановиті твори якого забороняють, на ім’я якого співали (чи ще продовжують!?) анафеми в церквах Московського Патріархату. І це, попри усі прикрощі й нервові переживання, додає письменнику особливого шарму.

І тому його читають і будуть читати, а про заборонений плід – книжку “Жінка його мрії” – чи не найчастіше запитають у книгарнях. У березні цього року Олесь Ульяненко подав позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним і скасування рішення Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Цим рішенням було визнано книжку “Жінка його мрії” продукцією порнографічного характеру, а весь її наклад видавництво “Клуб сімейного дозвілля” вилучило із продажу. Нагадаємо, 1997 року, коли Олесю Ульяненку вручали малу шевченківську премію за твір “Сталінка” моралізатори подібно до нинішніх кричали – “чорнушник”, “нє позволіть”. Але письменнику не прийшлось подавати в суд.

2009 року автору довелось-таки… Заборони, сотні інтерв’ю з цього приводу, проблеми зі здоров’ям (за усім перебігом справи слідкуйте за відгуками у різних ЗМІ), доки нарешті він ВИГРАВ судовий процес. З чим ми щиро вітаємо Олеся Ульяненка.

Можна прогнозувати, що тепер книжка “Жінка його мрії” (на жаль, розпіарена не в найкращий спосіб) буде лідером продажів. А комітет із питань захисту моралі слідкуватиме за антиукраїнськими кінофільмами, порнографією і садизмом в телеефірах, пісенних текстах і кліпах, у жовтій пресі, рекламі… Поле для “підвищення” моральності – широке, правда?