Новини

13 серпня в кнайпі «Купідон» відбулась презентація поетичної збірки „Вибране за 33 роки” одного з наших сучасних класиків. На презентації спостерігались іноді містичні речі – зі стін майже падали софіти, публіка аплодувала Януковичу, а іноземний музика співав коломийки. Але спочатку було слово. І слово було Олександра Ірванця.

Ірванець:

Це така магія цифр, у моєму віці вже багато чого є, зав’язаного на кабалі.

І це моя 25 книжка, якщо рахувати в сумі українські і закордонні видання. Тобто я написав вже невелику полицю.

Над цією збіркою ми серйозно попрацювали з видавництвом. Раніше практично всі мої вірші виходили з тою чи іншою кількістю обдруківок і помилок.  Але тут начебто вже все вичитали, і я сподіваюся, що нарешті маю бездоганне граматичне видання. Але я не здивуюсь, якщо ми щось таки знайдемо.

Читайте також: Сатирикон Олександра Ірванця

Я почну з останніх віршів, які сюди увійшли: написані вони цього року.

Насправді я в житті написав небагато, і досі це були вірші, які я додавав до попередніх книг, це все, що я написав, навіть не те, чим я пишаюся, а те, чого не соромлюся.

.

Найсвіжіший вірш, який увійшов у цю книжку – це травень 2013, Берлін. Я думаю, це якесь 6-7 травня, бо 8-го травня ми ще зустрілися з Андруховичем у Берліні, і він привіз мені контрабандних сигарет. Українські письменники допомагають одне одному.

Вірш, який мав бути присвячений Юркові:

Ти, подруго кістлява, жжош

У наміру швидкому режимі.

Відійшли вже і Джон, і Джордж,

І нема ні Джима, ні Джиммі.

Часу плин я тоді пізнавав,

Як ковтав поминальні соплі.

Джо Дасен давно відспівав,

А давніше ще Дженіс Джоплін.

Одягнувши чорне пальто,

Смерть потроху всіх прибирає.

Тільки з «АББА» ніхто,

Тільки з «АББА» ніхто,

Тільки з «АББА» ніхто не вмирає…

Колись у Рівному в драмтеатрі я зробив прем’єру вірша, присвяченого своєму рідному місту, Рівному.

Для цього міста я взагалі зробив як ніхто – по-перше, я роман про нього написав, по-друге, я в ньому інколи живу, і, до речі, я там одружувався.

Тут є посилання до вірша Андруховича “Пам’ятник”.

Рівний Рівному.

Рідне місто моє! Ти таємне і навіть тотемне.

Анітрохи не темне — спіднизу підсвітлене все.

Не в’їжджаю в багато речей, але все ще в’їжджаю

у Тебе

То зі сходу, то з заходу.

То по рейках, то по шосе.

Ти вітаєшся стримано.

Ти непривітне зі мною.

Твої мило-безликі будинки вздовж вулиць стоять.

Та я з певністю знаю, що десь у Тобі, під Стіною

У майбутньому буде стояти фігура моя. (…)

На презентації прозвучав і акамуфльований хард-кор. – “Зупинка за потребою”, від вибіркового цитування отримуємося, бо це треба читати повністю. (Читомо)

І, звісно, не обійшлося без “віршів з приводу”.

Гривня з’явилася у 96-му. І тоді я як справжній український письменник-патріот я написав про нову українську валюту вірша, якого як мріяв будуть читати зі сцени палацу „Україна” на всяких партійних з’їздах, але не склалось. “Ода гривні”

Ми тебе чекали довго-довго.

Наш купон нарощував нулі,

А над нами з-поза Дону й Волги

Кепкували кляті москалі.

Та вагома, як німецька марка,

Вийшла ти із сейфів НБУ,

Наче Попелюшка з закамарка,

В збуджену і радісну юрбу.

(…)

Презентація плавно перейшла в автограф-сесію і вечірку. Збуджена й радісна юрба (за складом в основному дівчача) линула за автографами.

Ірванець у квітнику

Упорядник поетичної серії Інна Булкіна:

У серії «Числа» обов’язково є цифра в назві. Ми придумували цю збірку Ірванця, Олександр надіслав тексти, і коли я почала їх читати, то помітила, що він людина історична – завжди ставить дати і, порахувавши, виявилось, що він пише вірші 33 роки. Таким чином і виникла назва збірки.

Борис Шавлов, виконавчий директор видавництва «Laurus», у якому, власне, вийшла книга, представив поетичну серію «Числа», третім випуском якої, власне, і стала збірка Олександра Ірванця. Першими двома були книжки Петра Мідянки та Бахита Кєнжеєва, а незабаром компанію їм складе Лев Рубінштейн.

Зі змістом та фрагментом збірки можна ознайомитись за посиланням.

Дивіться також давній експеримент на “Читомо” про візуальне й Ірванцеве.

Світлини Оксани Хмельовської, Наталії Коваль і Михайла Радіо