uncategorized

Ютта БАУЕР. Мальвіда, королева фарб. – К.: Задруга, 64 с. – ISBN: 978-966-406-059-9.

Пригадуєте свої відчуття, коли вперше змішали жовту й синю фарби, чи синю з червоною? Коли раптом з’явились зелений/фіолетовий кольори?.. Наче ти зрозумів щось незвідане, або на твою долю випало наукове відкриття…

Замаркувала чи, швидше, “заолівчила” подібні відчуття німецька художниця, кінорежисерка й письменниця Ютта Бауер, створивши веселу книжечку “Мальвіда, Королева фарб” (“Die Konigin der Farben”). Видання вийшло в люди за підтримки програми перекладів Ґете–інституту і Міжнародного Фонду “Відродження” у ПВК “Задруга”. Головна героїня книжки Мальвіда владарює над усілякими кольорами й зухвало роздає накази підданим. Блакитна фарба – мирна й слухняна, червона – шалена й небезпечна, жовта – інколи тепла, ясна, інколи – зла. Коли фарби зустрічаються втрьох, то разом сваряться дуже по-сірому. Звісно, Мальвіді потрібно шукати консенсусу, щоби кожна фарба мала власну кольорову думку й використовувала її за призначенням.

В Україні ця книжка для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку свіжа, а закордоном її знають з 2003-го. Історія про королеву фарб спочатку була телевізійним фільмом, який навіть отримав у Марлі на фестивалі дитячих кінострічок приз “Еміль”, лише потім переформатувалась у книжку. І досить вдало. За мотивами казки про Мальвіду зняли мультики, анімаційне шоу, поставили театральні дійства, які так полюбляють діти (переглянути виставу можна тут). До речі, і німецькій художниці Ютті Бауер, й інтерпретаторам кольорової історії постійно надходять листи-подяки від батьків. Завдяки прочитанню й перегляду книжки багато малят захопились малюванням, а також почали краще писати.

Сама Ютта Брауер навчалась у Вищій школі дизайну в Гамбурзі, ілюструвала шкільні підручники, книжки для дітей (всього – більше 40), малювала комікси для журналів, за що отримала численні нагороди. Відносно нещодавно почала писати сама, і знову ж таки – всі відгуки у мас-медіах на її книжки позитивні й повні захоплення.

Без сумніву, українським читачам поталанило з виходом першої книжки Ютти Брауер. Прості, оригінальні ілюстрації з невеличкими коментарями. Проте навіть у невеликих текстівках редакторам вдалось наробити помилок “наказала зникнуть”, “по ній залишився рожевий колір”, “Такою самою могла буть і Мальвіда, і це призвело до сварки”. Якщо оформлення книжки творилось за іноземним шаблоном, то шаблонних якісних перекладів ще не вигадали.