Читомо > Інтерв’ю > Як студенти-графіки організували виставку ілюстрацій української поезії (ФОТО)

Інтерв’ю

Як студенти-графіки організували виставку ілюстрацій української поезії (ФОТО)

07.11.2013 0 Автор:

29-го жовтня в галереї, розташованої за адресою вул. Володимирська, 7 відкрилась виставка робіт студентів-графіків Видавничо-поліграфічного інституту, присвячена ілюструванню української поезії. Власне, ця галерея прилягає до навчального корпусу, і влаштовувати там виставки є традицією інституту, однак до минулого року такі події мали “внутрішній” характер і не діставали жодного розголосу. Цієї осені Читомо поговорило з двома учасницями виставки про деталі організації, ідею та специфіку ілюстрування поезії.

– Ідея влаштувати виставку виникла у самих студентів чи це було щось на кшталт завдання викладачів? Те саме стосується й ідеї ілюстрування поезії.

Євгенія Гайдамака: Ні, це не було завданням викладачів, просто ми чотири роки провчились гуртом і майже не робили виставок.  Вибір тематики був надзвичайно складним, бо важко дійти згоди у великому колективі, варіантів, здається, було безліч. Я запропонувала поезію, бо мені ця тема цікавила і, мабуть, решті так само вона припала до душі.

Стецюк Дар’я: Оскільки ініціатором виставки була Женя, то за нею був і “хід”.

Ілюстрація Євгенії Гайдамаки до вірша І.Павлюка "Річка"

Ілюстрація Євгенії Гайдамаки до вірша І.Павлюка “Річка”

– Мені завжди здавалось, що ілюструвати поезію надзвичайно складно. Оскільки мова метафорична, і якщо дитячі вірші часто ілюструють буквально, то, умовно кажучи, в дорослій поезії “поле” не завжди означає “поле”. Відповідно, і в самій ілюстрації можлива певна метафоричність, гра образів.

Є.Г.: У вірші, який я обрала, дуже багато різних образів, але використовувати їх усі в ілюстрації трохи нудно, тому я намагалась орієнтуватись на загальний настрій: от ти дивишся на ілюстрацію і відчуваєш потік річки, хвилі. Там немає статуй Перуна, які описані у вірші, але, мені здається, там є настрій загальний цього вірша.

Д.С.: Для мене поезія – це, передусім, ритм. До речі, вірш, який ілюструвала Женя, мені подобається найбільше з усіх представлених. І є навіть аудіозапис, де Богдан Ступка читає цей твір, раджу послухати. Він такий ритм витримує, ще музика на задньому плані – образ було втілено абсолютно цілісно. Так само з віршем, який я обрала. У першу чергу, головним є ритм, і з нього можна виробити певний настрій – це одразу бій якихось барабанів, це народжує свої образи. А щодо ілюстрування “в лоб” я пам’ятаю, ми ще, коли вступали, йшли на екзамен з композиції, були якісь чутки щодо того, що можна робити, а що ні – серед них було щось штибу “якщо у вірші йдеться про квіточки, то в жодному разі не можна малювати квіточки”. Тому це ще з першого курсу.

Ілюстрація Дар'ї Стецюк до вірша В.Стуса "А в цьому полі синьому, як льон.."

Ілюстрація Дар’ї Стецюк до вірша В.Стуса “У цьому полі синьому, як льон..”

– Більшість робіт виконано в одній техніці, розкажіть детальніше про цей вибір.

Є.Г.: Тут у нас трохи не вийшло. У залі представлено роботи 17-х студентів дуже різних між собою – за рівнем, за інтересами. Спочатку ми вирішили робити чорно-білі ілюстрації, потім хтось запропонував використовувати один колір, потім два. Але ти бачиш, у мене два кольори і воно виглядає як кольорова ілюстрація, а в іншому кінці зали – повністю чорно-білі.

Д.С.: Окрім цього, це ж не персональна виставка, де кожна робота відображатиме певний стиль автора. Кожний вибрав те, в чому він найбільш впевнено себе відчуває.

Є.Г.: Не треба забувати, що це студентська виставка.

DSC_1334

Ілюстрації Ірини Король до вірша І.Драча "Крила"

Ілюстрації Ірини Король до вірша І.Драча “Крила”

– Наскільки мені відомо, ваш попередній курс робив навесні виставку, присвячену КПІ. Чи плануєте ви протягом року влаштовувати якісь виставки, не з цієї теми, але взагалі?

Є.Г.: Ми будемо найближчим часом робити виставку у “Циферблаті”, але це вже буде щось геть відмінне.

Д.С.: Ми б хотіли, звісно. З першого курсу пройшло кілька років, і ця виставка багатьох “підхльоснула”, що ми недаремно весь цей час вчились, і що врешті-решт дамо якийсь результат, і зробимо щось, що може бути комусь цікавим. Це дуже надихає.

Ілюстрація Олени Ягнюк до вірша Гр.Чубая "Коли стає зовсім-зовсім темно"

Ілюстрація Олени Ягнюк до вірша Гр.Чубая “Коли стає зовсім-зовсім темно”

– На афіші виставки має місце напис “про-від-для українців”. Якщо перші два прийменники не викликають подиву, то “для” дещо бентежить. 

Є.Г.:  Будьмо відвертими, афіша робилась в останню ніч, і мені потрібна була фраза, завдяки якій людина могла б зрозуміти, що ми хочемо донести цією виставкою. Ми забуваємо, ми багато ілюструємо іноземних авторів і дуже мало читаємо українських. Бо після школи в нас такий собі опір до всього українського, ми начитались Шевченка, “краще з’їсти кирпичи, ніж читать Павла Тичину”, але насправді, мені здається, цей опір невиправданий. Цієї виставкою ми хотіли ніби спробувати повернути українське в кругообіг культури.

Д.С.: Окрім цього, тут представлено вірші лише українською мовою, тут немає перекладів, коментарів, відповідно, прочитати їх може лише той, хто володіє українською мовою. Мені здається, дивитись ілюстрації окремо від твору великого сенсу не має, сприймати їх суто як картинки.

Volodymyrska 7 Gallery

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe