Читомо > Інтерв’ю > Олексій Авраменко, керівник проекту «BOOKLAND»: «Попереду залишились тільки виробники з США та Японії»

Інтерв’ю

Олексій Авраменко, керівник проекту «BOOKLAND»: «Попереду залишились тільки виробники з США та Японії»

06.11.2010 7 Автор:

Наразі кожен п’ятий американець читає книги в електронному варіанті. В Україні ситуація дещо інша, проте на вулицях і в громадському транспорті все частіше бачимо в руках читача електронні читалки. Олексій Авраменко, директор видавництва «Most Publiching» і за сумісництвом керівник проекту «BOOKLAND», пророкує книжковому ринку України близьке цифрове майбутнє і якнайшвидше мріє наблизити його до наших паперових реалій. Останнім часом він став публічною людиною – проводить лекції, семінари, виступає на круглих столах, роздаровує рідери учасникам різноманітних конкурсів і квестів. І хоч ціла Україна купує електронних читалок менше, ніж Москва, проте приємно, що в Україні їх розробляють. Не менш приємним для нас стало відкриття: на робочому столі в Олексія Авраменка колекція видань-мініатюр і… мишей (не лякайтесь, несправжніх). А ще за плечима в пана Олексія великий читацький досвід і торгівля друкарським обладнанням.

Пане Олексію, розкажіть, будь ласка, як засновувались «Pocketbook»? Чи з чого переформатувались?

– Ми, а це холдингова компанія «Українська поліграфічна група», на ринку України 21 рік. Історично займалися поліграфічним обладнанням для ринків Молдови й України. Бізнес розвивається нормально, все налагоджено.

А який попит зараз на друкарське обладнання в Україні?

– Зараз, після двох років рецесії, ринок пожвавішав. Зростають обсяги замовлень у друкарень, поліграфісти починають заробляти більше. З’явилася змога вкладати кошти в обладнання.

Після друкарського бізнесу вам захотілось спробувати себе в новому амплуа?

– Так, захотілось чогось новенького. У нас компанія приватна, і є власник, який спрогнозував, як компанія розвиватиметься далі. Директор із маркетингу, а тепер віце-президент компанії Олег Науменко 2007 року провів польове дослідження про майбутнє поліграфії. І з того вийшло, що цифра – то і майбутнє. Були інвестовані у проект гроші, хоча ми на той час не мали ресурсів зробити повністю свою електронну книжку. Ми взяли стандартний ОЕМ (Original equipment manufacturer) виробництва відомої Тайванської компанії. Але вийти з таким продуктом, що нічим не відрізняється від інших, на ринок – не добре; потрібно бути чимось унікальнішими. Вирішили робити акцент на програмному забезпеченні. Сформували команду з декількох  молодих, потужних програмістів, дуже амбіційних, цілеспрямованих, цікавих, людей, які нетрадиційно мислять. І ця команда розробила для нашого пристрою програмне забезпечення, яке просто зірвало ринок. Перші продажі розпочались восени 2008-го. Ми мали продати до Нового року тисячу примірників, але продали тисячу до листопада, потім ще тисячу, іще.  І так пішло-пішло. Уже 2009-го року ми зайняли  третє місце за світовими продажами, адже відхопили 5 % світового ринку рідерів. Попереду залишились тільки виробники з США та Японії.

Це Україна так захотіла читати?

– На жаль, вся Україна сьогодні купує рідерів менше, ніж Москва.

Від чого це залежить?

– Вартість книжок в Україні й в Росії однакова, але доходи населення суттєво відрізняються. Залежить також від обізнаності людей: багато хто просто про рідери  не чув. Хоча кричимо на кожному кутку: й реклама на радіо, і виступаємо спонсорами багатьох суспільних, громадських заходів. Були наші стенди на Львівському форумі видавців, де презентували 6 нових пристроїв. Зараз готується в рамках «Книжкового світу-2010» ПОКЕТБУК КВЕСТ (PocketBook Quest), призами в якому будуть наші найновіші пристрої.  До речі, нові  пристрої відрізняються якістю та функціональними можливостями. Їх збирають на китайському заводі «Foxconn», на сьогодні найвідомішому заводі зі збору електронних пристроїв. Нам довелось багато витратити коштів, нервів, сил, щоб туди потрапити.

А хто їх там збирає? Китайці?

– Так, а ми розроблюємо концепт, ідеологію продукту. Не тільки дизайн корпусу, а й архітектуру електронної плати та, звісно, нашим є програмне забезпечення.

Ви намагаєтесь поширити інформацію про рідери найбільшими потужними каналами зв’язку?

– Усіма, до яких дотягнемося.

Тобто це така просвітницька діяльність у маси?

– Намагаємось. Навіть я виступаю із лекціями, на які мене запрошують, їздимо регіонами. Коли в нас стартувала програма «Електронний підручник», ми об’їздили декілька обласних міст і виступали там перед директорами, завучами шкіл, вчителями інформатики. Проводили анкетування, збирали інформацію. Майже всі ставляться до електронних підручників дуже позитивно. Дехто, каже: навіщо це не потрібно, мовляв, психологи вважають, що дітям треба з паперу читати. А я їм: то читаймо з папірусу, чи глиняні таблички візьмемо. Прогрес не зупинити, і всі це прекрасно розуміють. Тим більше, щоб зробити одну тонну паперу, то потрібно 3, 5  куба деревини переробити.

Не дуже екологічно.

– М’яко кажучи… Електроенергії витрачається багато, населення росте, інформації більше, а ресурсів більше не стає. Щодо шкільного підручника, то ми пройшли повну сертифікацію в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва. І нам видали сертифікат, на якому зазначено, що пристрій абсолютно не шкідливий і допускається до використання дітьми.

У яких школах електронні підручники вже юзають?

– Зараз ми роздали декілька десятків рідерів по вишах, йде тестування у декількох київських школах. Міністерство освіти повинно затвердити список шкіл, і ми роздамо там кілька сотень пристроїв. Все буде супроводжуватись методичним матеріалом, анкетуванням, буде зворотній зв’язок. У нас є сайт «http://education.pocketbook.ua/», кожен може зайти й почитати, що і до чого, додати відгуки про електронні підручники. У дітей щодо електронних пристроїв немає забобонів на зразок:  я не буду цим користуватись, бо я не буду цим користуватись ніколи. Діти отримали і відразу: ваааууу. І користуються, бо це зручно. Зручність підкупає.

Стосовно нових технологій у рідерах, кольорового паперу, наприклад?

– Очікуємо електронну книжку з електронним кольоровим папером десь влітку 2011 року. Є технологія Mirasol, концепти, завдяки яким екран не тільки буде кольоровим, а ще буде підтримувати відеозображення, на ньому можна переглядати фільми. Це мультимедійний пристрій, і фішка у тому, що там не буде мерехтіння, випромінювання. Сьогоднішня технологія рідерів і електронного паперу – монохромна. Ви самі прекрасно розумієте, що, наприклад, мистецькі альбоми чи дитячі книжки, де колір грає велику роль, краще виглядають у друкованому форматі. Коли з’являться 3d формати, то будуть дитячі книжки з замками, фортецями, з яких вилітатимуть дракончики. У нас уже 2 роки існує гнучкий електронний дисплей, у серію він піде тільки 2011 року. Тобто папір такий «вандалостійкий». Одним із першочергових завдань – створення  ідеального пристрою, який відповідає всім потребам користувачів в електронному читанні, забезпечуючи ілюзію «улюбленої зачитаної» книжки.

А чи існує конкуренція з iPod?

– Ці речі не порівнюються. iPod – це великий, комфортний дирижабль, а наш рідер – це такий літачок братів Райт.

А як щодо соціалізації рідерів?

– Соціалізуємо. Наші книжки вже мають вихід в інтернет, бултус, 3джі. Зараз ми запускаємо великий світовий проект «Bookland.net», де є книжки не тільки українських і російських письменників, а й світових. Ми підписали контракт із «Ingram Digital», це інтегратор контенту зі США. Там вже близько 300  тисяч найменувань – англомовних, німецькомовних, іспаномовних. Ми зараз ведемо переговори з видавництвами з Англії, Франції, навіть з Азії і орієнтуємось, що до кінця року на своєму ресурсі згенеруємо близько 400 тисяч найменувань.

Тобто нам будуть доступні книжки мовою оригіналу?

– Так. Більшість – це англомовні книжки. Але загалом – більш, ніж на 50 світових мовах.

А з якими українськими видавництвами співпрацюєте?

– Сьогодні ми співпрацюємо з найпотужнішими видавництвами Російської федерації. Серед українських видавництв процес тільки пішов – першими були «Кальварія», «Нора-Друк». З цими українськими видавництвами ми співпрацюємо вже 2-й рік. За їхніми відгуками, наш сайт приносить їм стільки ж грошей, як потужний книжковий магазин, але вони не мають ніякого клопоту з логістикою, з доставлянням, платежами тощо – і ніяких проблем. Кожен місяць із розвитком нашого сайту, зростають обсяги продажів. Інші поки що приглядаються («Факт», «Фоліо»). Як показує досвід, аудиторії, які читають електронні й паперові книжки, практично не пересікаються, а якщо пересікаються, то на відсотків 10.

А який механізм передачі видання до використання на рідери?

– Кожне видавництво пересилає нам електронний текст і pdf-версію. Всі інші формати конвертуємо, робимо анотацію, вішаємо на сайт. Якщо ми зайдемо на сайтик, і подивимось на книжку, то побачимо, що її можна читати у 8-10 форматах. Можна читати на рідері, на простеньких рідерах, що підтримують кілька форматів, на телефоні, комп’ютері. Також є аудіокниги – поки що небагато, десь близько сотні, але незабаром значно розширимо асортимент.  Є ще періодика (професійні, чоловічі, літературні журнали тощо), на яку можна оформити передплату чи купити один номер, попередньо ознайомившись із частиною тексту. Пропонуємо програмне забезпечення.

А як щодо старих книжок?

– Ми радо розмістимо на нашому сайті стару книжку й будемо безкоштовно її пропонувати. Я нещодавно зустрівся з архімандритом, доктором богослов’я, професором Острозької академії, лауреатом премії імені Тараса Шевченка Рафаїлом Турконяком. Він видав бімовну книжку – на давньогрецький і український. Дуже цікава як твір, як робота, ми домовились, що він нам дозволяє безкоштовно викласти її на сайті. Зустрічався з авторами, фанатами з бібліотек, які самі оцифровують книжки, і ми безкоштовно викладаємо їх на сайт.

А чи існує у вас таке, що книжки, які не були опубліковані в друкованому вигляді, а є вже на вашому сайті?

– У нас є такий досвід. Це декілька книжок від видавництва «Кальварія», що підуть до друку тільки наприкінці цього року, а в нас уже на сайті є. Ще донедавна ми працювали з авторами як з фізичними особами, тобто напряму, але зараз відходимо від цієї практики. Зате активно впроваджуємо рубрику «Книги розміщені за ініціативи автора», де кожен бажаючий, який відчуває, що світ без його творів не проживе ще рік, може зайти й, виконавши певні формальності, розмістити свої твори.

Безкоштовно?

– Поки що безкоштовно. Сам автор визначає ціну, а ми у разі продажу отримуємо відсотки. Це все прописано в договорі.

А чи буде фільтр за рівнем художньої якості? У нас же багато хто хоче писати і пише?

– Умови співпраці будуть жорсткими. Письменник повинен дуже у себе вірити й хотіти, щоб та книжка вийшла. У нас є теж редактори, тому не кожен, що захотів, те й розмістив.

А відцифруванням книжок як справи?

– Поки ніяк. Ми можемо багато, але не можемо все відразу.

Розкажіть про вашу домашню бібліотеку. Що у ній є?

– Вона невеличка, близько 2 000 книжок. В основному це художня класична та сучасна література. Багато технічних та бізнесових видань. Є й декілька десятків книжок які були видані ще в 19 сторіччі.

Кого з улюблених українських авторів читаєте?

– Галя Вдовиченко. Просто молодець. Максим Кідрук – він живе повним життям. Наше життя – це не ті дні, які ми прожили, а які запам’ятали. Такі люди мені подобаються. Я теж фанат літератури. Читаю 2-3 книжки щотижня, швидко й багато читаю.

Ви займаєтесь скорочитанням?

– Я не знаю, чи то скорочитання. Просто швидко. Ну, скажемо так, не cтільки навички скорочитання, скільки великий читацький досвід. Кілька років тому мені дали  у користування електронну книжку – і я попав! Все! Я не кажу, що не купую паперові книжки. Ні, купую. Деякі у мене є паперові, ілюстровані, подарункові видання. Але навчальну, наукову, технічну, художню – завантажив і без проблем, читаєш – зручно. Заряджаєш раз на 2 тижні. У відрядженні – багато місця не займає. Просто дуже зручно.

А скажіть, будь ласка, чи десь у недалекому майбутньому ваша електронна книжка подешевшає?

– Так.

huha.mohovynka й irko.pupirko

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. українець
    06.11.2010 в 3:37 pm

    цікаве інтерв”ю

  2. 06.11.2010 в 8:25 pm

    оригінальне порівняння рідера з літачком

  3. ПБ
    07.11.2010 в 6:00 pm

    Так чим займається цей проект? Конвертує PDF-ки у різні формати?
    А існує якась система захисту? Купив ще неопубліковану від «Кальварія» розіслав файлик усім і -Привіт паперовій версії?!

    “…нам будуть доступні книжки мовою оригіналу? – Так. Більшість – це англомовні книжки…”

    Нам вже вони давно доступні! Проект Гутенберг (http://www.gutenberg.org) на сьогодні пропонує безкоштовно понад 33,000 е-книг.

  4. 07.11.2010 в 6:43 pm

    та багато чим вони займаються.

  5. Bookman
    10.11.2010 в 8:18 pm

    “ПБ:
    Листопад 7, 2010, 18:00
    Так чим займається цей проект?”
    В першу чергу то популярізація читання та екологічності електронних видань, потім все інше.

    Не просто “конвертація”, а можливість читачу придбати легітимну версію твора заплативши за це правовласнику. Когось виховали так, що для нього “Не вкради”, на просто рядок літер, а цілий комплекс розумінь включаючий і повагу до себе та своєї праці так само як і повагу до праці інших, в том числі і праці творчої.

    “Нам вже вони давно доступні! Проект Гутенберг (http://www.gutenberg.org) на сьогодні пропонує безкоштовно понад 33,000 е-книг.”
    Але на сайті BookLand.net доступні не тільки безкоштовні книжки від проекту Гутенберг, а ще більш ніж 270 000 сучасних книжок мовами світу. Звісно за гроші і з DRM захистом – подобаються книжки Автора, то дайте йому заробити, щоб він думав про Творчітсь, а не “про достати хліба” :)

  6. Нагорняк Володимир Якович
    28.11.2010 в 10:53 am

    Продивіться,будь ласка,мої сайти “Идароп” та “Дитинства теплими стежками” та відгукніться. http://www.idarop.your-wave.com/

  7. україна
    28.11.2010 в 9:01 pm

    а я вже придбав собі рідера!!! pocketbook – це супер! пропоную всім підтримати українського виробника!!!


Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe