Читомо > Інтерв’ю > Менеджер Smart Kyivstar: Дохід від продажу електронних книг наздоганяє традиційну дистрибуцію

Інтерв’ю

Менеджер Smart Kyivstar: Дохід від продажу електронних книг наздоганяє традиційну дистрибуцію

14.11.2013 0 Автор:

Про скарги видавців на електронне піратство і цифрове книговидання в Україні, про «Польові дослідження з українського сексу» на радість підліткам і про півмільйонний дохід  розповів менеджер «Магазин розумного контенту» Kyivstar Геннадій Корнєв.

Хто став ініціатором цього проекту?

У 2012 році у продуктовий план «Київстар» було включене завдання розробити послугу електронного читання. В той момент я очолював Департамент набуття та поширення контенту у PocketBook International і займався виділенням цього структурного підрозділу у окрему бізнес-одиницю (зараз це «Обрій контент менеджмент» із яким «Київстар» активно співпрацює). На одній з робочих зустрічей, присвячених співробітництву у галузі поширення контенту, ми познайомились із Сергієм Лещенком, який на той момент очолював департамент мультимедіа у «Київстар». До цієї зустрічі про мультимедіа напрямок у «Київстар» мені було відомо лише завдяки вдалому проекту Djuice Music Drive.

Згодом мене запросили приєднатися до команди «Київстар».  Протягом липня-серпня 2012 року ми спільно із Сергієм та керівником департаменту нових продуктів Олексієм Киреєвим розробили стратегію розвитку напрямку «електронне читання та електронна освіта», і я розпочав реалізацію цієї стратегії. А в грудні минулого року відбувся запуск бета-версії продукту «Магазин розумного контенту».

Наскільки проект економічно вигідний для Київстару?

На сьогодні проект має 25 тис. абонентів, що активували платну підписку, і генерує дохід понад 100 тис. гривень на місяць. Якщо порівнювати ці показники із іншими сервісами «Київстар», що працюють за моделлю підписки, стає зрозуміло, то комерційні показники Smart Kyivstar є наразі меншими. Однак, якщо порівнювати саме із галуззю книговидання – мені не відомі українські digital проекти у галузі електронних книжок та аудіокнижок, котрі генерували б більший чи порівнюваний дохід. Якщо найближчим часом вдасться домовитись із російськими правовласниками (адже вагома доля книжкових бестселерів в Україні видається саме у Росії і ми маємо враховувати ці реалії). При цьому у нашому фокусі завжди лишатиметься література українською мовою.

kyivstar_smart2

Тоді постає питання, чи це все-таки комерційний чи благодійний проект?

Це проект, метою якого є надання зручної і потрібної послуги для абонентів та отримання прибутків для акціонерів «Київстар» і правовласників асортименту послуги. Проект має соціальну складову, оскільки по-перше: маркетингові інструменти, котрі він надає правовласникам, дозволяють залучити до сучасної української літератури нових читачів з кола абонентів мобільної мережі України, а по-друге: наш канал електронної дистрибуції вже сьогодні за обсягами доходу можна порівняти із традиційними каналами (книжкові крамниці та книжкові відділи мережевих супермаркетів) і тому Smart Kyivstar формує майбутній ринок цифрового книговидання в Україні.

З якими видавництвами ви співпрацюєте?

Першими видавництвами, які повірили у нас і надали свій контент на початку 2013 року є «Кальварія», «К.І.С.» та «Нора-друк». Наразі, окрім цих видавництв, ми також співпрацюємо із видавництвами: «Клуб Сімейного Дозвілля», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Фоліо», «Meridian Czernowitz», «Навчальна книга — Богдан», «Видавництво Жупанського», «Видавничий дім «Школа», «Ніка-Центр», «PR Prime», «Glowberry Books», «Видавництво Старого Лева» та іншими.

Наскільки легко/важко налагоджувати співпрацю?

Оскільки для запуску послуги ми мали менше півроку, а більшість українських видавців на той момент ще не бачили фінансових перспектив у електронного книговидання в Україні: ми пішли шляхом співробітництва із контент-партнерами, які вже мали працюючі контакти із видавцями. Найбільшим із таких контент-партнерів виступив і досі лишається «Обрій контент менеджмент» співпрацю із яким вдалося налагодити досить швидко завдяки старим зв’язкам. Також нашими партнерами виступили декілька мобільних контент-агрегаторів, із якими «Київстар» на той момент вже мав позитивний досвід співпраці. Дещо згодом ми уклали пряму угоду із «Клубом сімейного дозвілля» – це був перший український видавець, котрий зміг реалізувати на своєму боці технічний протокол для взаємодії із правовласниками.

У чому проблеми із технічним протоколом?

Згодом ми прийшли до висновку, що реалізований нами протокол (API) взаємодії із правовласниками зручний для наших технічних партнерів, але не для видавців. Тому зараз ми змінили технічного партнера і до кінця цього року реалізуємо правовласникам можливість вручну додавати книжки та аудіокнижки у нашу систему і відслідковувати дохід, який цей контент генерує видавцям. Після цього ми плануємо укласти прямі угоди із тими видавцями, які будуть цього бажати. Думаю, що наші контент-партнери також не залишаться без роботи, адже вони беруть на себе весь клопіт – від верстки книжок та їхнього розміщення у нашу систему до взаєморозрахунків. Така схема співробітництва була і лишатиметься зручною для окремих авторів та видавців, які мають менше ніж 20 творів у нашій системі.

Але насправді, найважчим моментом є не налагодження співпраці, а її активне продовження. Мало хто з видавців відмовляється із нами співпрацювати. Проблеми починаються після підписання угоди, коли виявляється, що для того, аби заробляти на книжках, їх треба якісно зверстати в електронній формі, регулярно оновлювати каталог і т.д. Наші видавці дуже багато скаржаться на піратство і при цьому, ми досі не маємо і третини каталогу кожного нашого правовласника. Навіщо скаржитись, якщо український читач не може отримати легальний доступ до електронних копій більшості вже виданих українських книжок?

kyivstar_smart

Що отримує від співпраці видавець, а що письменник?

Кожен правовласник отримує відсоток від місячного доходу послуги пропорційно кількості прочитаних або прослуханих у нашій послузі книжок цього правовласника. Оскільки на сьогодні переважна більшість видавців працюють через контент-партнерів – подальший розподіл отриманих коштів залежить від умов співпраці між видавцем і контент-партнером. Розрахунки із авторами здійснюють видавці.

Які книги найчастіше читають українці?

Найчастіше читають практичну літературу (кулінарія, зачіски, прикладна психологія), «легке чтиво» та книжки навколо сексу. Ми мали кумедний випадок, коли щойно отримали права на колекцію ключових творів Оксани Забужко. Аномалія полягала у тому, що книжка «Польові дослідження з українського сексу» на порядок випереджала інші твори Оксани Стефанівни, включно із останньою її книжкою «З мапи книг і людей» та популярним в офлайні «Музеєм покинутих секретів». Пояснити таку ситуацію можна тим, що серед наших читачів дуже багато підлітків із відповідними зацікавленнями. Як на мене, краще хай читають «Польові дослідження» аніж те, що сьогодні так легко можна знайти у мережі.

Другою популярною групою є «вільні» книжки, тобто та література, читання якої у нашій послузі не потребує активації підписки. Це українська та російська класика. Причини популярності цих книжок: (1) безкоштовно, (2) багато з них входять до шкільної програми з літератури.

Третьою групою є книжки, які користувачі обирають усвідомлено. Тут лідерами є книжки для молодіжної аудиторії, що отримали хоча-б якесь офлайн промо (наскільки це можливо в реаліях сучасного українського книговидання). Це книжки Любка Дереша, Віктора Пелевіна, Андрія Кокотюхи, Сергія Жадана, Ірени Карпи, Артема Чеха, Наталки Сняданко та інших «молодіжних» авторів. Окремо варто згадати Юрія Андруховича, поява кожної книжки якого у нашій послузі супроводжується сплеском читацької активності.

Як далі розвиватиметься проект?

По-перше, ми збільшуватимемо асортимент. За нашими підрахунками доступ до щонайменше 5 000 актуальних українських книжок ніколи легально не надався у електронній формі, ще біля 20 000 актуальних українських книжок взагалі ніколи не були оцифровані і очікують свого часу. Якщо ж брати бібліотечні та архівні фонди українських книжок, то тут рахунок піде на сотні тисяч. Ми сподіваємось, що попит, який створюють абоненти «Київстар», зможе виправдати оцифрування хоча б частини цього надбання.

Окремою галуззю розвитку асортименту є актуальні видання російською мовою. Жодне з російських рішень для легального доступу до електронних книжок та аудіокнижок ще не має помітної користувацької бази в Україні.

Найближчим часом ми плануємо порадувати абонентів книжками культового московського видавництва Ad Marginem.

Друк

А як щодо технічного вдосконалення послуги?

Так, плануємо – це стосується як непомітного для кінцевого користувача бекенду (зокрема: створення вже згадуваної можливості для видавців додавати свій контент вручну), так і вітрин, тобто тих каналів, за допомоги яких користувачі можуть використовувати послугу. Наразі ми працюємо над екосистемою мобільних застосунків для Android (вже запущена бета-версія), iOS, Windows  Phone та Symbian.

У 2014 ми будемо запроваджувати супутні послуги та функціонали. Це стосуватиметься як нових видів контенту (аудіокнижки, періодика, підручники та інтерактивні навчальні матеріали), так і нових бізнес-моделей. Найбільш перспективним у цьому напрямку ми бачимо книжковий краудфандінг на нашій платформі «Мобільні гроші».

 

Як ви ставитесь до „Мобільної бібліотеки” від МТС? Плагіат?

Позитивно. «Мобільна бібліотека» МТС багато що запозичила з нашого стенду на «Книжковому Арсеналі», який був презентований у травні 2013 року. Але це нормально – використовувати і розвивати вдалі ідеї. SmartKyivstar та проект МТС не є конкурентами, оскільки ми продаємо кожен своїй базі абонентів. МТС створив обмежений у доступі (за простором та часом) благодійний проект, ми ж створили для наших абонентів універсальне комерційне рішення, доступне у будь-якому місці, де є інтернет. Оскільки наше рішення є комерційним, це дозволяє запропонувати кращий асортимент, а соціальною складовою у нашому випадку є те, що ми не просто безкоштовно роздаємо файли (в Україні вже і так достатньо подібних рішень від піратів), а привчаємо абонента платити за електронні книжки, надаючи зручний сервіс за помірну оплату.

Думаю, всім трьом національним мобільним операторам варто об’єднати зусилля у галузі електронної літератури. Оскільки «Київстар» вже має працюючий продукт — ми готові ділитися досвідом та працювати над створенням бізнес-моделей, які були б вигідні всім гравцям ринку.

Чи мобільні оператори світу теж експериментують із книгами?

Найбільш успішним прикладом є China Mobile, де, згідно з офіційною інформацією, яку вони озвучили під час нашого візиту до Китаю, послуга електронного читання має понад 100 мільйонів активних користувачів. Одним з факторів такого безпрецедентного успіху є те, що China Mobile автоматично включає послугу електронного читання кожному новому абоненту. Також слід враховувати, що загальна кількість абонентів China Mobile на сьогодні перевищує 500 мільйонів.

Серед європейських операторів дуже вдалий проект має Telecom Italia. У Росії успішним цей напрямок є у Beeline, який, окрім цього мають у своєму портфелі послугу вивчення англійської мови та російської орфографії, а також нещодавно запустили бета-версію сервісу електронної періодики. Зараз ми активно вивчаємо досвід наших колег по групі та, можливо, у 2014 зможемо порадувати абонентів новими послугами цього напрямку.

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe