Фетиш

Музикант мовчки говорить музикою. Танцівники „пишуть слова” рухами. У квадраті картини вміщується історія завдовжки з роман.  Унікальну можливість пізнати людину дає сюжетний (художній) екслібрис. До XIX століття переважали екслібриси шрифтові, згодом гербові. Та вони бувають „затісними” для творчості, адже лише образ долає обмеженість слів, місця і часу. Сюжетний екслібрис  розповідає про людину, яка його вигадала. Вона виділила важливий шматочок свого світу, а художник втілив його в малюнку. Вкрай рідко користуються  вже готовим книжковим знаком, та й тоді обирають його до душі.

Про що ж розповідають книжкові знаки? Часом про якесь одне захоплення. Ось, наприклад, книжковий знак А. Сидорова – спеціаліста з мистецтва книги, колекціонера й бібліофіла (екслібрис стврив  Н. Дмитриєвський):

Професійний екслібрис музиканта Валерія Вєсніна:

Іноді знаки книжкових любителів “розповідають” цілу історію, як екслібриси Карла Юдовіна (гравюра на дереві С. Юдовіна) чи Олега Роговського (цинкографія В. Барського):

Часто екслібрис відображає тематику книжкової колекції:

Люди з промовистими прізвищами обігрують їх у книжкових знаках:

А дехто малює внутрішній „автопортрет”:

Важливо, що саме цим образом людина хотіла поділитися з іншими…  Але спробуйте вмістити себе – різного, заплутаного, з торбою життя за плечима – на шматочок паперу.

Насамкінець пропонуємо Вам подивитися книжкові знаки  відомих українців.

Екслібрис Ліни Костенко:

Екслібрис Олеся Гончара:

Екслібрис Миколи Зерова:

Екслібрис В’ячеслава Чорновола:

Екслібрис Івана Світличного:

Екслібрис Максима Рильського:

Екслібрис Сергія Параджанова:

Екслібрис Івана Дзюби:

Екслібрис Бориса Антоненка-Давидовича:

Екслібрис Сергія Єфремова:

Найперший обов’язок екслібриса – ідентифікувати власника книги. Та це можна робити по-різному. Як казав Пабло Пікассо, є художники, які перетворюють сонце на жовту пляму. А є й ті, хо завдяки мистецтву й розуму перетворюють жовту пляму на сонце.  Будь-що може стати мистецтвом. Не виняток і книжковий знак.

Усі приклади книжкових знаків взято з видань:

Книжкові знаки киян / Упоряд. М. Грузов, А. Кончаковський. – К.: Кий, 2000.

Ивенский С. Г. Книжный знак. – М.: Книга, 1980.

Ивенский С. Г. Искусство книжного знака. – Л.: Художник РСФСР, 1966.

Ірина Жданова

А які екслібриси ідентифікують ваші видання? Чекаємо, що ви поділитесь з нами і нашими читачами своїми книжковими знаками або їхніми задумами (редакція “Читомо”).