Читомо > Календар подiй > Створиння історико-семантичного словника запрошують обговорити науковців

Календар подiй

Створиння історико-семантичного словника запрошують обговорити науковців

27-05-2016 | 11:30
м. Київ, Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, вул. Трьохсвятительська, 4

Українські науковці обговорять стратегію створення історико-семантичного словника новітньої України. Перше обговорення науково-соціального проекту «Дискурс Революції гідності: Семіотика новітньої України» відбудеться у форматі традиційного круглого столу одного з провідних наукових періодичних видань України у галузі філософії – науково-теоретичного часопису «Філософська думка».

Проект започатковано провідними українськими фахівцями з різних галузей соціальних і гуманітарних наук з метою протистояння інформаційній агресії збоку Російської Федерації, якої наразі зазнає Україна, та забезпечення адекватного представлення України та подій останніх років у національному і світовому інформаційних просторах.

Сприяти цьому планується шляхом створення провідними українськими філософами, істориками, політологами, соціологами, психологами, філологами, мистецтвознавцями, релігієзнавцями та дослідниками медіакомунікацій «Історико-семантичного словника «Дискурс Революції Гідності», що буде видано українською та англійською мовами для поширення в Україні і світі.

Окрім цього протягом року буде проведено низку академічних заходів, здійснено цикл публікацій в наукових та популярних медіа в Україні та за кордоном, представлено цикл тематичних сюжетів на телебаченні, проведено низку публічних дискусій, що висвітлять тему мови як знаряддя інформаційної війни та потужного інструменту конструювання суспільної свідомості, а також суттєво доповнено україномовний та англомовний розділи Вікіпедії.

Проект позиціонується як принципово міждисциплінарний, тож, до участі, зокрема, як спікери круглого столу та члени редакційної колегії «Словника», долучилися знані українські:

  • філософи (директор Інституту філософії Мирослав Попович; заступник директора з наукової роботи та завідувач відділу соціальної філософії Анатолій Єрмоленко; завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії та виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Джорджа Сороса Євген Бистрицький; провідний науковий співробітник Інституту філософії Олег Білий; президент Українського філософського фонду та головний редактор часопису «Філософська думка» Сергій Пролеєв; доцент КНУ імені Тараса Шевченка та НаУКМА Вахтанґ Кебуладзе та інші);
  • соціологи (зокрема, науковий співробітник Інституту соціології НАН України та директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна);
  • історики (зокрема, завідувач відділу історії Української революції 1917–1921 рр. Інституту історії України НАН України Владислав Верстюк);
  • політологи (провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Олексій Шевченко та інші);
  • релігієзнавці (у тому числі, завідувач відділу історії релігії та практичного релігієзнавства Інституту філософії та віце-президент Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович);
  • мистецтвознавці (зокрема, академік Національної академії мистецтв України, професор кафедри режисури телебачення Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого Вадим Скуратівський);
  • філологи (академік Академії наук Вищої школи України та провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України Лариса Масенко, професор кафедри англійської філології ЧНУ імені Богдана Хмельницького, автор книги «Язык как оружие в войне мировоззрений майдан – антимайдан» Світлана Жаботинська та інші);
  • представники видавничої справи (у тому числі, директор українського незалежного видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків).
    «Смисли, що народилися протягом Революції Гідності та продовжують з’являтися й досі, потребують нового тезаурусу, адже ледь не щодня з’являються нові предмети, явища, цінності, загрози, для позначення яких в наявній мові просто не існує слів», – пояснює автор ідеї та координатор проекту магістр релігієзнавства, здобувач ступеню кандидата філософських наук Іламі Ясна. Це закономірно сприяє посиленій мовній творчості, що є характерною для будь-яких періодів соціальних потрясінь та багаторазово посилюється в умовах сучасних війн, які значною мірою відбуваються в інформаційній, мовній, семантичній площині. На жаль, в Україні ці процеси наразі відбуваються здебільшого спонтанно, чим успішно користуються російські політтехнологи і фахівці з медіакомунікацій, які добре розуміють: звернути людину у свою віру означає, насамперед, нав’язати їй свою мову, змусивши її, тим самим, дивитися на світ вашими очима. Тож, допоки ми продовжуємо ставитися до мови як до даності, некритично асимілюючи цей тезаурус, ми замикаємо себе у совєтській тоталітарній парадигмі, породженням якої він є, а також припускаємо трансляцію цього тезаурусу з української мови в інші, створюючи зовсім не той образ України у світі, якого ми могли б бажати».

Саме формуванню відповідального і обережного ставлення до мови, на думку організаторів проекту, має сприяти актуалізація діалогу в зазначеному напрямку, а також видання «Словника». Це допоможе не лише дослідити семантичні процеси, що відбуваються, але й сформувати традицію подальших дискусій і системних досліджень як семантичного виміру українського конфлікту, так і семантики соціальних конфліктів загалом.
Відвідати круглий стіл «Дискурс Революції Гідності» та долучитися до дискусії можуть всі, кого цікавлять запропоновані питання.

Отримати більше інформації, а також зареєструватися для участі у круглому столі можна на сайті проекту або на Facebook-сторінці заходу.

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe