Календар подiй

Феміністичні поетичні читання назвуть «Від об’єктивізації до суб’єктності». Героїня недільних читань, Діана Ді Пріма, одна з найвідоміших поетес-бітників.

Ніяких тобі пролісків та нарцисиків, ніяких ароматів свіжозрубленого олів’є та лаку для волосся, ніяких атрибутів весняної прелюдії. Лише елегантні розмови про те, хто носив сукні Сильвії Плат після її смерті, чиє самогубство нагадує кінець фільму «Сафо» і чому, власне, так багато Танатосу. А головне – кілобайти жіночої поезії.

Пригощання – космічним коктейлем «Березневий сон Ольги Кобилянської».

Під час заходу працюватиме галерейна пошта: усі охочі зможуть надіслати авторські листівки колежанкам.

ПОЕЗІЯ ВІДМОВ
Жодних сильних чоловіків в самих сорочках,
що топчуться
на моїй кухні: теплій і дурнуватій.
Жодної мене, що скрутилася клубочком
коло сплячої дитини і привабливо
посміхається.
Жодних коротких спідничок і довгих
зітхань; прочитавши вірша,
я не дивитимусь вбік
щоб побачити,
чи ти його зрозумів.
Жодних затишних двориків і садків,
у мене
ніколи не буде жирних котів,
моє обличчя не носитимуть на футболках;
я не навчуся
наносити макіяж.
Не хочеться
тихенько сидіти в машині, поки хтось інший
за кермом. Жодного руху
по колу. Жодного лінолеуму
в клітинку. Нічого такого.
Жодних посудомийок; пральна машина —
теж навряд. Жодних квітів,
гарних ніжок, жалісних
віршиків про заміжжя. Вітер —
ось хто такі чоловіки, а мої вірші —
море. Діти наче трави
на схилах — приросли
там. Або ж наче ліс.
Вони не приходять і не йдуть.
Жодних веселок. Лише пелікани
незграбно плюхаються у воду,
сподіваючись спіймати
ту саму Велику Рибу. Будь певен,
я не стану побиватись, хай минає,
згодом подумаю, як би воно було.
Мої спогади зливаються в одне.
І тепер я не надто впевнена,
хто що зробив і кому.
Що ми зробили не так.
Та я спалила записи,
в яких був твій погляд і посмішка.

Вхід вільний.

Подія на Фейсбуці