Читомо > Блоги > Стокгольмський синдром: 1500 грн за вхід на літфест й українські поети

Блоги

Стокгольмський синдром: 1500 грн за вхід на літфест й українські поети

01.12.2015 0 Автор:

 24-28 листопада я мав нагоду взяти участь у Стокгольмському міжнародному поетичному фестивалі. Одному з тих фестивалів, де вже не перший рік надають слово і українським митцям та культуртрегерам. Цього року учасниками з України стали поети: Катерина Бабкіна, Андрій Любка та автор цих рядків, перекладач Лев Грицюк і директорка фестивалю Meridian Czernowitz Євгенія Лопата.

Загалом стокгольмці (і гості міста) протягом фестивалю могли послухати тексти поетів із США, України, Данії, Хорватії, Ямайки, Словенії, звісно, Швеції, а ще – з Лапландії. Так, цей регіон без політичного самовизначення представлений тут окремо. І саме читання «Арктична поезія» відкривали фестиваль. На них звучали вірші саамською і норвезькою мовами.

Локація і ціни

Локацією фестивалю стала Шведська королівська академія мистецтв: один із її залів, хол і бібліотека. Тут же продавали квитки на фестиваль та книжки. Щоб долучитися до вершин красного письменства, глядачі мали заплатити кругленьку суму.

Цифра, вражаюча для українця: квиток на всі події фестивалю коштував приблизно півтори тисячі гривень. Уявляєте, наприклад, «Книжковий Арсенал» за 1500? Чи «Київські лаври» за 1000?

SM_29

Правда, треба відразу зазначити, що Швеція ? дуже дорога країна з відповідними доходами громадян, і келих вина в кав’ярні тієї-таки академії може коштувати більше, ніж 200 гривень, а квиток у метро на годину з хвостиком – близько 130 гривень.

Кожного фестивального дня кількість відвідувачів зростала, а наприкінці фестивалю навіть не було вільних місць. Тобто відвідувачів ціна не злякала. Та й, судячи з усього, дехто з них мав змогу пройти безкоштовно. А хтось купував квиток лише на один захід або один фестивальний день.

SM_24

Франкфурт illustrated: Індонезія, павільйони арткниг й спільноти художників

Наповнення

Одне з вічних питань для організаторів будь-якого поетичного заходу: як зробити так, щоб від віршів не було «передозу», щоб люди не засинали й не залишали приміщення за годину до закінчення? Інакше кажучи, чим її, поезію, «розбавити»?

Sm_3

Організатори (головно, команда літературного журналу 10TAL – Мадлен Ґріве, Марія Треллінґ, Ізабелла Кален, Еммануль Гольм та інші) вирішили це питання тим, що додали різноманітну музику (від діджеїв, що змішували АBBA з Rammstein, до виконавців власних віршів під гітару), танцювальні перформанси та дискусії за участю відомих критиків.

Sm_4

Тренди і креативні виміри книжкового Франкфурту-2015

Усе це гості фестивалю споглядали в антуражі різноманітних скульптур і картин, зокрема й виставки Оґюста Родена. А потім купували або отримували за дивакуваті талончики вино та пиво й споживали його за розмовами в холі. Або таємно виносили на вулицю, де пили, озираючись, чи немає поряд поліції. Та вона в ці дні, у зв’язку з антитерористичними заходами, була скрізь.

Українська програма

Українська делегація на фестивалі мала окрему програму. Наші вірші перекладали шведські поети під час так званої майстерні в бібліотеці. За посередництвом англійських варіантів і пояснень Лева Грицюка, шведську версію моїх віршів робила поетка Гелена Боберґ, Катерину Бабкіну перекладав Йонас Ґрен, Андрія Любку – Аасе Берґ.

Такий химерний спосіб перекладу має свої недоліки й переваги. Серед перших, очевидно, незнання мов (його частково компенсував Лев Грицюк і пом’якшувала англійська).

Серед переваг – виключно мистецький підхід до перекладу, що забезпечував створення самодостатнього художнього тексту.

SM_22
Крім того, це був незвичайний досвід. Досвід копання у власних текстах, щоб пояснити якийсь контекст або метафору. Досвід, коли шведська поетка співає тобі «Катюшу» шведською, причому в якійсь версії, де згадується про Україну і Дніпро.

Досвід, коли виявляється, що для пояснення твоїх, здавалося б, зовсім простих віршів, потрібно нишпорити в історії, географії, геометрії, античній міфології, архітектурі та у структурі фортепіано.

Коли Катя Бабкіна змушує шведів згадувати підзабуту силаботоніку, а Андрій Любка пояснює, чому людина у відчаї може вдаватися до молитви…

SM_26

V Міжнародний поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz»: спів муз під гармати

Потім усі ці переклади читалися почергово з оригіналами та з англійськими варіантами в проекції на екрані. Приблизно так само відбулися виступи Лани Деркац із Хорватії та Бориса А. Новака зі Словенії. Діапазон цих авторів широкий. Від метафор, ґрунтованих на виразно медійних подіях, до зразкової любовної лірики та афористичності, яку в українському контексті можна було би порівняти з шістдесятницькою.

SM_27

 

«Твітер-поезія» і читання молодих шведів

А ось англомовну поезію шведська аудиторія сприймає без перекладу. Так презентували свою спільну книжку Тао Лін і Міра Ґонсалез із США. Книжку складають записи з їхніх твітерів. Найчастіше ці твіти, як легко передбачити – кумедні й підлітково-нібито-епатуючі. Цікаво буде простежити, чи довге життя матиме термін «твітер-поезія».

Здається, найбільше відвідувачів було на читаннях молодих шведських поетів. Саме тут була найжвавіша публіка. Саме тут була найрізноманітніша подача текстів. Саме ці читання найбільше з усього фестивалю нагадували українські літературні події – на інших заходах більше давався взнаки північний темперамент.

Sm_2

Intermezzo: неквапний ритм фестивалю оповідання

 

Враження

Що запам’яталось: поезія, спілкування, прогулянки цікавими місцями (на кшталт старого міста, вигадливих станцій метро, стилізованих під печери, бібліотеки, до якої може зайти будь-хто, чи опери), знайомства.

На стокгольмському фестивалі було з ким поспілкуватись. Адже тут були і поети, і критики, журналісти, дипломати від культури, а ще – відразу кілька директорів літературних фестивалів з різних країн. Прикметно, що фестиваль не надто масштабний. Можна порівняти його, скажімо, з «Київськими лаврами».

У Стокгольмі я жив у спеціальній квартирі для гостей письменницької асоціації. Щоб зайти всередину, треба було набрати коди на трьох дверях, а ввечері ще й відчинити брамку в дворі. Три рази поспіль я забував один із кодів або не знаходив, як відчинити браму, коротше, крутився під дверима та мусив писати смс менеджеру квартири.

Десь так воно й зі Швецією взагалі. Спочатку ти не зовсім розумієш, що тут до чого, не надто добре входиш у контакт, і лише після кількох спроб зможеш усе розсмакувати. Та так розсмакувати, щоб уже вдома, в Україні, намацати в своїй кишені ключі від стокгольмської квартири.

Фото – зі сторінки фестивалю у Facebook

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe